Вже наступними вихідними поблизу Львова відкриють новий історико-культурний заповідник. «Древній Звенигород» - це територія, де майже тисячоліття тому була одна з перших княжих столиць на території західної України. Lviv. Media вже розповідало про те, як у Звенигороді відзначать відкриття, а сьогодні пропонуємо вам підбірку цікавих фактів про цю локацію. Вік Місто майже на 200 років старше від Львова; перша літописна згадка - 1086 рік. Звенигород заснував князь Володар - правнук Ярослава Мудрого. Будівництво міста розпочалось у другій половині ХІ ст. Цікаво, що Звенигород був надзвичайно міцним та укріпленим містом. У літописі його згадано 15 разів і усі згадки пов’язані з битвами під його стінами. Кожного разу місто встоювало, і так було аж до зими 1241 року, коли місто впало під навалою хана Батия. Зразок письма та мови XII сторіччя Зі Звенигорода походять три найдавніші документи державного архівного фонду України - берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст.! Цікаво, що до виявлення берестяних грамот учені думали, що на Русі вміли писати тільки священники та бояри. А виявляється ні, люди переписувалися між собою! Найбільше відомих берестяних грамот походить з Новгорода. Більшість - це приватні листи, боргові розписки, запрошення в гості... Короткі листи по 20—50 слів дряпали на внутрішньому боці березової кори. Одержувачі зазвичай відразу їх викидали. Часто — розривали задля збереження таємниці листування. Звенигородська берестяна грамота – це фактично фінансова претензія. На ній зафіксовано лист вдови одного купця з Перемишля до його партнера зі Звенигорода. Йшлося про те, що цей партнер заборгував гроші і тепер має їх повернути дружині покійного. Найбільша цінність цієї грамоти у тому, що ми маємо зразок тогочасного письма і фактично можемо відтворити, як говорили 900 років тому! Влада У XII ст. саме у Звенигороді звели перший на теренах нинішньої західної України білокам’яні палац та церкву Розквіт Звенигорода пов’язаний з перебуванням на престолі Володимирка Володаревича (1124–1141 рр.). Успадкувавши 1124 р. Звенигород, він перетворив столицю на багате та велике місто. Загальна площа Звенигорода в межах укріплених ділянок (дитинець, окольний город і пригороди) становила 139,5 га. Це було найбільше місто в усьому Звенигородському князівстві. Володимирко був одружений із Софією, донькою угорського короля Коломана Книжника, з якою мав трьох дітей. Обидвох доньок, скріплюючи політичний союз, він видав за польських князів – краківського князя Болеслава Кучерявого та одного з його братів. Є підстави вважати, що єдиний син Володимирка Ярослав, пізніше відомий як Осмомисл, народився у Звенигороді, де минули його дитячі роки. У цей час у місті відбувалися безпрецедентні за масштабом будівельні роботи. І головне - у місті спорудили новий княжий двір – у вигляді білокам’яного ансамблю. Комплекс складався із палацу, з’єднаного дерев’яною двоповерховою галереєю-переходом із церквою, та усипальні. Унікальні знахідки У Звенигороді археологи знайшли фрагмент унікального музичного інструменту першої третини XII ст. — гусел. Це єдина схожа знахідка на території України. Типологічно їх відносять до середньовічних ліроподібних гусел, поширених в балтійському регіоні. Звенигородські гуслі оздоблені двома переплетиними хвилиподібними лініями. Серед інших знахідок її можна буде побачити в експозиції оновленого музею історико-культурного заповідника «Древній Звенигород». Музичний інструмент знайдено у провулку між садибами. Не виключено, що походив з обійстя, де проживав купець, згаданий у берестяній грамоті. Усі відкриття - попереду Давня княжа столиця на сьогодні досліджена не більше аніж на 10%. І перед нами ще багато відкриттів! Виняткові заболочені ґрунти Звенигородської долини чудово законсервували органіку - дерево, бересту, шкіру. Це дає археологам унікальну можливість досліджувати збережені рештки дерев’яної забудови XI-XII ст., знаходити шкіряні речі побуту, берестяні грамоти тощо. Колекції артефактів, які вже виявили на території міста, та ті, які ототожнено з продукцією місцевих майстерень, засвідчують високий рівень ремісничого виробництва, передусім ювелірного, косторізного, склоробного, шевського, деревообробного, ковальського, гончарного та ін. Активною була торгівля та імпорт різноманітних товарів. У кварталі багатих боярських дворищ у межах кожної із садиб процвітали ливарні, склоробні та ювелірні майстерні, кузні, складські приміщення. Важливо, що при відтворенні у віртуальній реальності міста XII ст, фахівці максимально опирались на результати масштабних досліджень у Звенигороді у ХХ ст. Вибираючи локації для реконструкцій, ставили собі за мету показати дуже різний Звенигород: місто князів і звичайних ремісників. Вдягнувши VR окуляри, 12 локацій княжої столиці можна буде від 7 серпня і надалі побачити у музеї історико-культурного заповідника «Древній Звенигород», що за 20 км від Львова (Давидівська ОТГ).