Питання безпеки у світі залишається одним із ключових для людей. Попри розвиток технологій, країни й надалі стикаються з війнами, політичними кризами, терористичними загрозами та високим рівнем злочинності. Саме тому щороку аналітики оцінюють, які держави є найбільш небезпечними для життя, подорожей чи тривалого перебування. За даними World Population Review, одним із головних показників для такого аналізу є Глобальний індекс миролюбності – Global Peace Index, або GPI. Він допомагає зрозуміти, наскільки стабільною та безпечною є країна. Що вищий індекс, то нижчий рівень безпеки. Яка країна стала найнебезпечнішою у 2026 році У 2026 році найнебезпечнішою країною Європи визнали Росію. Її індекс миру становить 3,441. Це найвищий показник серед європейських держав, що свідчить про значний рівень небезпеки. На другому місці опинилася Україна з індексом 3,434. Такий результат насамперед пов’язаний із повномасштабною війною, яку Росія веде проти України, постійними ракетними атаками, обстрілами цивільної інфраструктури та високими ризиками для населення. Третю позицію у рейтингу посіла Білорусь. Її індекс становить 2,267. Далі у списку йдуть Франція – 1,967, Кіпр – 1,933 та Молдова – 1,918. Після них у списку розташувалися Сербія з індексом 1,914, Боснія і Герцеговина – 1,895, Албанія – 1,812 та Північна Македонія – 1,799. Також до переліку країн із підвищеним рівнем небезпеки увійшли Греція – 1,764, Румунія – 1,721 та Польща – 1,713. Водночас ці показники суттєво нижчі, ніж у держав, які очолюють рейтинг. Як змінилася ситуація для України Україна й до повномасштабного вторгнення перебувала серед країн із підвищеним рівнем ризику. У 2021 році вона також посідала друге місце у Європі за рівнем небезпеки, однак тоді її Глобальний індекс миру становив 2,260. Для порівняння, у 2021 році перше місце займала Росія з індексом 2,993. Третьою була Білорусь – 2,285, четвертою Боснія і Герцеговина – 1,868, а п’ятим Кіпр – 1,912. Що враховує Глобальний індекс миролюбності Глобальний індекс миролюбності оцінює не лише кількість злочинів чи воєнні дії. До уваги беруть одразу кілька важливих факторів, серед яких: рівень насильницьких злочинів; стан міжнародних відносин; наявність воєн або тривалих конфліктів; терористична активність; стабільність уряду. Саме сукупність цих показників формує загальну картину безпеки. Тому навіть країни, які не перебувають у стані відкритої війни, можуть мати відносно високі показники небезпеки через внутрішні політичні проблеми, протести, злочинність або нестабільність державних інституцій.