У світі, де більшість держав залежать від імпорту продуктів, лише одна країна теоретично може повністю прогодувати своє населення власними силами. Йдеться про Гаяну – невелику державу в Південній Америці, яка стала єдиною серед 186 країн, здатною забезпечити себе всіма ключовими групами продуктів харчування. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Food. Що означає продовольча самодостатність Продовольча самодостатність — це здатність країни забезпечити населення їжею без критичної залежності від імпорту. Дослідники аналізували сім основних груп продуктів: фрукти; овочі; молочні продукти; рибу; м’ясо; бобові; горіхи; насіння; крохмалисті продукти. Результат виявився несподіваним. Повністю самодостатньою у всіх цих категоріях є лише Гаяна. Тобто навіть у випадку, якщо міжнародна торгівля продуктами різко зупиниться, ця країна зможе прогодувати своє населення власними ресурсами. Чому саме Гаяна На перший погляд, Гаяна не виглядає очевидним лідером у продовольчій безпеці. У країні проживає близько 830 тисяч людей, а значна частина території покрита тропічними лісами. Більшість населення мешкає вздовж вузької прибережної смуги, тоді як внутрішні райони залишаються малозаселеними. Однак саме прибережні землі стали ключем до успіху. Там сприятливий клімат, багато опадів, тепло протягом року та родючі ґрунти. Це дозволяє вирощувати рис, касаву, овочі, фрукти та інші культури. Крім того, країна має доступ до рибних ресурсів і розвиває тваринництво. При цьому Гаяна не відмовилася від міжнародної торгівлі. Вона, як і більшість сучасних країн, купує та продає товари на зовнішніх ринках. Але її особливість у тому, що за потреби вона може забезпечити базові харчові потреби населення самостійно. Які країни можуть забезпечити себе частково Після Гаяни найближче до продовольчої самодостатності підійшли Китай та В’єтнам. Ці країни можуть забезпечити потреби населення у шести із семи основних категорій продуктів. Водночас повністю або майже повністю самодостатніх держав у світі небагато. Лише одна із семи країн здатна покрити потреби у п’яти або більше групах продуктів. Переважно це держави Європи та Південної Америки. Натомість третина країн може самостійно забезпечити населення лише у двох або меншій кількості продуктових груп. Серед них — 25 країн Африки, 10 країн Карибського басейну та 7 країн Європи. Найкритичніша ситуація — в Афганістані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Іраку, Макао, Катарі та Ємені. Ці країни не можуть досягти самозабезпечення в жодній із семи груп продуктів. Саме тому більшість держав змушені покладатися на торгівлю, а залежність від одного постачальника робить їх вразливими до ринкових потрясінь.