День науки в Україні у 2026 році відзначають 16 травня. Це професійне свято науковців, викладачів, аспірантів і всіх, хто працює з дослідженнями та знаннями. Розповідаємо, як з’явився День науки, хто його відзначає та які українські наукові досягнення відомі у світі. Як з’явився День науки Офіційно День науки запровадили указом президента №145/97 у лютому 1997 року. Ініціативу підтримали науковці, установи та профспілки. Відтоді щороку в третю суботу травня в Україні вітають людей, які працюють у сфері науки. День науки в Україні відзначають щороку у третю суботу травня. У 2026 році дата припадає на 16 травня. Хто відзначає День науки Передусім День науки є професійним святом для науковців, викладачів, аспірантів, працівників академічних інститутів, університетів, лабораторій, музеїв, бібліотек і дослідницьких центрів. Та насправді це свято стосується значно ширшого кола людей. Бо наука впливає на кожного: від якості питної води до безпеки транспорту, від роботи лікарень до нових освітніх програм. Навіть звичайний смартфон у кишені – це результат тисяч досліджень, які колись починалися з простого питання: “А що буде, якщо спробувати інакше?” Найбільші досягнення України в науці Українська наука має чимало відкриттів і розробок, які вплинули не лише на країну, а й на світ. До Дня науки варто згадати найвідоміші здобутки українських учених. Космічні технології та ракетобудування Одне з найгучніших досягнень, пов’язаних з Україною, – розвиток космічної галузі. Українські інженери й конструктори зробили великий внесок у створення ракетної техніки. Особливо часто згадують Сергія Корольова, який народився у Житомирі та став одним із ключових творців радянської космічної програми. Його робота вплинула на запуск перших супутників і польоти людини в космос. Електрозварювання Ще один напрям, яким Україна відома у світі, – електрозварювання. Наукова школа Євгена Патона стала однією з найсильніших у світі. Саме українські дослідники розвивали технології автоматичного зварювання, які використовували у промисловості, будівництві, машинобудуванні та оборонній сфері. Окремим проривом стало зварювання живих тканин. Цей метод використовують у хірургії, адже він допомагає з’єднувати тканини без традиційних швів і зменшувати втрату крові під час операцій. Наукові школи електрозварювання Патона офіційно здобули світове визнання. Кібернетика Україна має сильну історію в галузі кібернетики та інформатики. Академік Віктор Глушков був одним із найвідоміших учених у цій сфері. Його ідеї стосувалися обчислювальної техніки, автоматизованих систем управління та розвитку комп’ютерних технологій. Наукова школа Володимира Вернадського Володимир Вернадський – один із найважливіших учених, пов’язаних з Україною. Він був першим президентом Української академії наук, створеної у 1918 році. Його праці вплинули на розвиток геохімії, біогеохімії та вчення про біосферу. Саме постать Вернадського часто згадують як символ української академічної науки.