З усіх іноземців, які воюють за Україну, білоруси вирізняються з-поміж інших, адже вони єдині, для кого створили окремий полк ЗСУ — імені Кастуся Калиновського. Полк назвали на честь одного з лідерів Січневого повстання білорусів, поляків, литовців та українців проти Російської імперії у 1863 році, національного героя Білорусі. Білоруські добровольці вже брали участь у боях за Київ, Миколаїв, а також у битві за Донбас. LVIV.MEDIA поспілкувалося з одним із бійців полку Калиновського, аби дізнатися про білорусів на війні в Україні більше. Аляксей Рубанаў, або ж Олексій Рубанов, на український манер, родом з Бреста, що на південному заході Білорусі. Називає себе волинянином, а Полісся вважає волинськими Альпами, що відрізняли в чомусь культуру людей, які жили на північ чи на південь непрохідних боліт. "Кордони між нашими країнами намалював Сталін. Чому я їх повинен дотримуватися? Споконвіку там не було ніяких кордонів. Я — волинянин, як і українські чи польські мешканці цього регіону. Київ, Варшава чи Вільнюс — це все культура моїх предків. Я відчуваю Україну так само своєю Батьківщиною", — зізнається чоловік.. Дитинство та виховання, переїзд до України Олексій, за його словами, прожив щасливе дитинство і практично "виріс" в університеті, де працювали батьки. Ідеями вільної Білорусі захоплювався завжди — так його виховували в сім'ї. Після "Площі-2006" (протест проти Лукашенка, також відомий як "Джинсова революція", або "Волошкова революція") він виїхав з Білорусі. "У якомусь сенсі ми навчалися в українців. Це була спроба зробити в Білорусі щось подібне до майдану (Помаранчевої революції — ред.), але суспільство не підтримало, і це було таким розчаруванням. А до того часу я вже мав активно позицію більше 10 років. Я вирішив, що треба пошукати інший шлях", — пригадує ті події білорус.. Після цього чоловік встиг пожити в багатьох країнах, та найбільше затримався в Україні, де і знайшов своє кохання — дівчину з-під Канева. За весь час жив у Дніпрі, Києві, Луцьку, Івано-Франківську, Одесі. Та останні роки чоловік мешкав саме у Львові, де і застав повномасштабну війну 24 лютого. Початок повномасштабної війни Перші тривожні повідомлення про вибухи Олексій почав отримувати о 5 ранку. Тоді він не спав, адже мав зідзвон з колегами з іншого часового поясу. Вже з першого дня чоловік почав займатися евакуацією друзів та близьких, його квартира на перший час стала перевалочним пунктом. Олексій та його дружина з країни не виїжджали. "Коли почалася війна, в мене не було причин, чому я не повинен піти захищати країну від агресора. Я швидше шукав пояснення, чому я маю цього не робити", — пригадує білорус.. Чоловік спочатку намагався потрапити в іноземний легіон як громадянин іншої країни. Однак туди не брали всіх підряд, а черга була великою. Вистачало і бюрократії, яка ускладнювала шанси на відбір кандидатів з відсутнім бойовим досвідом. З теробороною теж не склалося. Рекрутинг у полк Калиновського Після того чоловік таки потрапив саме до полку Кастуся Калиновського. На початку він пройшов деякі процедури, які допомогли визначити, де саме доброволець найбільше стане в нагоді. Бійця охрестили позивним "Чилі", адже певний період свого життя чоловік по роботі провів у цій екзотичній країні. "Тут навчання 24/7. Фізична підготовка, тактична медицина, топографія чи рити окопи — тут навчають всього, що може знадобитися на війні. Полк Калиновського тренується за стандартами НАТО", — каже Олексій Рубанов.. Тут зібралися абсолютно різні люди. Від бухгалтера до гравців у покер, від 20 років до 55. Мотиви у всіх також різні. Багато хто не хоче втікати другий раз. Наприклад, ті, які через політичне переслідування втекли до України, зокрема після 2020 року. У полк ідуть лише добровольці, тому мотивація особового складу особливо висока. "Тут складно, тут ти робиш божевільні речі і виходиш на 200% своїх здібностей. Кожен тут щодня зростає", — пояснює боєць.. "Я передбачав війну набагато раніше" Олексій зізнається, що відчуває сум та сором за те, що його держава стала співучасником цієї агресії проти суверенної країни, адже це історія про колективну відповідальність. Зараз чоловік у полку Калиновського, зокрема і тому, що хоче якось відпрацювати це і допомогти Україні. "Я люблю Україну, тому я тут", — зізнається "Чилі".. Коли Олексій тільки приїхав сюди, не розумів, чому українці не готуються до війни, адже, на його думку, росіяни готові воювати зі всіма навколо. Проте потім — це минуло 15 років — він відчував таку собі "відпустку" від цих думок, але коли почалася війна, ця "відпустка" завершилася. "Я передбачав війну набагато раніше, коли приїхав з Білорусі. Для мене це було очевидним, адже росія нападала на своїх сусідів, як-от Молдову, Грузію, здійснили "тиху" окупацію Білорусі. Україна була наступною в черзі. І я розумів, що ця війна буде настільки жорстокою, бо Україна не збиралася здаватися", — каже Олексій Рубанов.. На його думку, Лукашенко — ставленик, цілком контрольований кремлем ще з 90-х років, коли росія дала добро на фізичне усунення всіх опозиціонерів, таким чином врятувавши диктатора від імпічменту. "Я спалив усі мости з будь-чим російським" Олексій Рубанов заявляє, що ще у 2014 році повністю спалив всі мости з усім російським. У нього немає друзів-росіян, взагалі ніяких контактів. Також чоловік не споживає ніякий культурний російський контент. "Я витравив їх зі своєї голови ще в 2014 році. Зараз в мене інформаційна та культурна гігієна. Мені вони тепер просто нецікаві. Просто викреслив їх зі свого життя назавжди", — пояснює калиновець.. Також білорус впевнений, що Україна стане регіональним лідером та принесе традиції свободолюбства і в інші сусідні країни. "Київ як столиця Східної Європи — це буде круто для всіх сусідів. А на кордоні з рф просто звести якийсь паркан чи стіну. Мені все одно, що в них там буде. Китаю можна віддати", — жартує "Чилі".. Коли звільнять Білорусь Боєць вважає, що звільнення Білорусі можливе тільки після перемоги України, а полк Калиновського буде однією з провідних сил у цій місії. "Чи підуть українці допомагати білорусам скидати режим Лукашенка? Думаю, в цьому не буде потреби. Коли Україна переможе, Лукашенко сам втече або білоруси скинуть його за день. Бо він цілком залежить від кремля. Кремль падає — і він лишається сам", — розмірковує військовий.. Що для нього буде перемогою Олексій каже, що для нього перемогою буде те, що буде перемогою для України. І при цьому, аби жодна ядерна бомба не вибухнула. Бо якщо Україна виграє, але вся Східна Європа буде розбита ядерними бомбами, то це буде піррова перемога. "Серйозно вважаю, що для України може бути проблемою зупинити свої війська на кордонах 1991 року. Мотивація бійців зашкалює, з того, що я бачу. Це армія, яка вірить в себе, навчається 24/7 і стає найкращою армією Європи", — каже "Чилі".. Чи помиряться білоруси та українці "Щодо примирення народів, то, звісно, просто не буде. Але головне, щоб воно відбулося. Я вважаю, що воно буде. Тому що за цим всім стоїть москва, яка і інспірує всі ці суперечки, це їм вигідно. А ті, хто дозволяв запускати ракети з території Білорусі, будуть сидіти у в'язниці", — підсумовує Олексій Рубанов..