Сонячні панелі з’являються всюди, відіграючи ключову роль у сприянні переходу світу до відновлюваної енергії. Попри те, що термін служби панелей збільшується, багато з них можуть прослужити лише кілька десятиліть й стануть проблемою, якщо потраплять на звалище. Є також питання щодо того, чи можуть невеликі кількості токсичних металів у них, таких як свинець, бути шкідливими для навколишнього середовища, пише The Washington Post. Втім поки що переробляти їх було важко і дорого. Але дослідники з Австралії кажуть, що вони винайшли спосіб, який може допомогти вирішити цю проблему за допомогою звичайної домашньої технології: мікрохвильової печі. Ту саму мікрохвильову технологію, яка нагріває їжу, можна використовувати для нагрівання частин сонячної батареї, полегшуючи її розбирання та відновлення матеріалів, сказав Бінеш Путен Веттіл, старший викладач Інженерної школи Університету Маккуорі, який керував дослідженням. «Ми почали свою роботу з модифікованої кухонної мікрохвильової печі. Принцип той самий, і ми використовуємо частоту 2,45 гігагерца, тобто таку саму, яку використовує кухонна мікрохвильова піч», — сказав він. Водночас рецензоване дослідження відбувається на тлі зростаючого інтересу до з’ясування долі старих панелей. «Співтовариство сонячної енергетики працює над тим, щоб робити правильні речі, тому що це дуже керована проблема», — сказала Тереза Барнс, експертка з фотоелектричної енергії з Національної лабораторії відновлюваної енергії Міністерства енергетики Австралії. Сонячні панелі, як правило, складаються з шарів різних матеріалів, включаючи алюміній, скло, кремній, пластик і цінні метали, такі як мідь і срібло. Ці шари з’єднані разом й для переробки компонентів панелі потрібно розібрати. Срібло є найціннішим матеріалом для сонячних панелей, сказав Менг Тао, професор інженерії в Університеті штату Арізона та засновник компанії з переробки сонячних панелей у Тусконі під назвою TG Companies. Так, одна панель зазвичай містить приблизно чверть унції срібла, що може коштувати 5 доларів. Алюмінієвий каркас і скло, які зазвичай становлять близько 85% загальної ваги сонячної панелі, також мають цінність і можуть бути відновлені. Але панелі також можуть містити інші метали, такі як свинець, який може бути токсичним у певних концентраціях. Та проблема з кремнієвими сонячними модулями полягає в тому, що «люди не знають, як з ними поводитися». Проблема переробки Наразі приблизно від 10 до 15% ваги матеріалів сонячних панелей відновлюються після закінчення терміну служби. Метою, за його словами, має бути досягнення 90-95%. Однією з основних проблем є вартість. Зокрема, переробка однієї панелі коштує від 20 до 30 доларів, але відновлені матеріали зазвичай коштують близько 3 доларів. «Сонячні панелі переробляються неналежним чином», — сказав він. Усі відновлені матеріали можуть коштувати 11 або 12 доларів за панель», — зазначив Менг Тао. Але панелі, які розроблені, щоб протистояти стихії, також важко розібрати. Видалення полімерних шарів, які захищають панель від погоди, часто вимагає високих температур — процес, відомий як розшарування. Потенційне рішення Австралійські дослідники виявили, що під впливом мікрохвильової обробки захисне пластикове покриття сонячної панелі розм’якшилося до такої міри, що його можна було зняти, тобто панель можна було легко відшарувати, а її частини витягнути без використання агресивних хімікатів. Такий підхід міг би дозволити переробникам відновлювати високоякісне скло з панелей цілком замість того, щоб дробити його та продавати шматки як сировину. «Просто витягнувши скло цілим, ви легко зробите переробку сонячних панелей економічно більш вигідною», — сказав Бінеш Путен Веттіл. Австралійські дослідники не єдина група, яка намагається вирішити проблему розшарування. Одна компанія, наприклад, експериментує з використанням нагрітого леза для видалення покриття, а інша пробує інфрачервону лампу. Інші експерти, однак, кажуть, що є питання щодо того, чи легко відновити скло як єдине ціле. «Є багато процесів, які пропонують повністю зняти ці скляні листи, і це є серйозним викликом. Якщо ви коли-небудь уявляли, що намагаєтеся розбити вікна у своєму будинку, навіть якщо ви справді добре впораєтеся, у вас багато практики в цьому, це все одно буде важко», — сказала Тереза Барнс. Проте, ймовірно, існує обмежений ринок для скла старих розмірів, оскільки розміри модулів постійно змінюються, а скляна промисловість також використовує старе бите скло. «Переваги декарбонізованої електроенергетичної системи значно переважують ризики, пов’язані з утворенням твердих відходів наприкінці терміну служби, особливо коли ми вже створюємо інфраструктуру, щоб почати цим керувати», – сказала вона. Нагадаємо, на сонячній електростанції в Косово та найбільшому в Австрії фотоелектричному заводі для допомоги залучили кілька овець.