Практично всі великі учасники азартного ринку діють за виграшною «схемою» шахрайства. Їм вдається уникати сплати податків за допомогою посадових осіб. Про це 28 грудня розповів народний депутата Ярослав Железняк. За час існування пільгового 2%-го податку гральний бізнес та лотереї заплатили в цьому році мінімальну суму податків — лише 53,6 млн гривень. Законопроєкт, що мав би відмінити цей мінімальний платіж, у Верховній Раді заблокували. Так, за 2 місяці до держбюджету не надходить мінімум пара сотень мільйонів гривень. Однак власники азартного бізнесу знайшли й інші методи заниження чи ухиляння від сплати податків. Більшість із них працює за популярною схемою «міскодінг». Вона полягає у призначенні хибного коду категорії відповідній фінансовій установі, що займається контролем використання платіжних карток у розрахунку з клієнтами. Тобто, гравець платить не офіційно на рахунок онлайн-казино, а на рахунок сторонньої людини. У призначенні може вказуватись будь-яка послуга, наприклад, покупка в онлайн-магазині. Далі ці кошти використовують, щоб платити зарплату всім учасникам «схеми» у роздрібних мережах. У результаті держава отримує збитки не лише через несплату податків від грального бізнесу, але і в інших сферах. Схема такої особливої співпраці між власниками різних напрямів бізнесу завжди вимагає участі у злочині посадових осіб. Найчастіше тут залучені працівники банку, які обслуговують платіж. Порушення посадових обов’язків і стане предметом розслідування державних органів фінансового моніторингу. Також суд позбавить ліцензій банків, які брали у цьому участь. Загальні збитки НБУ через такі масштабні махінації можуть сягати десятків мільярдів гривень. Правоохоронці вже відправляють відповідне звернення та готують матеріали для судового засідання. Нагадаємо, з 1 січня 2023 року в Україні зростуть тарифи на воду та електроенергію, однак мінімальна заробітна плата не зміниться.