Літні травми: як надати домедичну допомогу — пояснює лікар

Літні травми є важчими, аніж зимові, та потребують тривалого лікування

Зазвичай про травми говорять взимку. Адже зрозуміло, підморозило, слизько, один необачний рух і біди не уникнути. Однак, як стверджують лікарі, влітку нещасних випадків стається не менше, оскільки є період активного відпочинку, ігор на свіжому повітрі, пірнання та купання. А травми є серйозними і потребують тривалого лікування.

Журналістка LVIV.MEDIA поспілкувалася із завідувачем травматологічного відділення Першого територіального медичного об’єднання Львова Володимиром Мельником про види травм та домедичну допомогу.

Травми влітку

Однією з поширених травм, які виникають у теплу пору року, є пошкодження у дорожньо-транспортних пригодах.

«Травмування влітку трапляються також через ДТП. Люди взимку їздять обачливо і якщо навіть стається ДТП, то в основному пошкоджень зазнають автомобілі, а не люди. А влітку, коли сухі дороги, водії часто перевищують швидкість або їздять на критично допустимих швидкостях і стаються аварії. Люди травмуються частіше та серйозніше»— говорить лікар.

На фото завідувач травматологічного відділення Першого територіального медичного об’єднання Львова Володимир Мельник

За словами Володимира Мельника, ще один вид травм пов’язаний із падінням:

«Вже зараз достигають черешні, потім підуть вишні, яблука і особливо період збирання горіхів: господарі обривають плоди з дерев та падають з висоти».

У теплу пору року починається заготівля дрів і йдуть у рух різні інструменти, якими нерідко люди калічаться.

«Також у цей сезон стає більше виробничих травм. Для прикладу в лікарню поступають люди, які травмувались на будівництві. Ну і одна з новинок — це падіння з електросамоката. Коли керувальники не дотримуються швидкісного режиму, або не дотримуються способу пересування, тобто їдуть по двоє, деколи і по троє на електроскутері», — пояснює травматолог.

Як зазначає медик, літня травма нерідко є тяжчою, ніж зимова:

«Зимові травми, як правило, ізоляційні, йшов, впав на руку — зламав руку, йшов, впав, підвернув ногу — зламав ногу. Коли стається ДТП, коли є падіння з висоти, чи травми через поріз інструментами, то це не передбачувана травма, і з нею працювати тяжче. Вона з часом залучає декілька ділянок тіла: голова, грудна, клітка, живіт, що становить загрозу життю, і залучає скелетну травму в руки, ноги та хребет».

Трапляються пошкодження при пірнанні, адже літо — золота пора для купання у відкритих водоймах.

«Побутує думка, що здебільшого травмуються люди у стані сп’яніння. Та ні, п’яні там можуть не розрахувати сили і десь поплисти, а серйозних травмувань зазнають молоді хлопці, які хочуть показати при компаніях, як вони пірнають.І попередньо, не помірявши глибини, пірнають з першого разу. Та ламають шийні хребці, які часто ускладнюються травмою спинного мозку з неврологічними дефіцитами. Тобто, після того не працюють ні руки, ні ноги та повноцінно не працюють внутрішні органи. Є високий ступінь інвалідизації», — говорить лікар.

Домедична допомога при травмуванні

Як пояснює Володимир Мельник, якщо людина травмувала руку, ногу, або певну ділянку кінцівки, то найперше потрібно прикласти холод. Якщо є знеболювальні, можна дати ці препарати.

Якщо людина бачить, що є патологічна рухливість, тобто наявність руху в атипових місцях, потрібно зафіксувати травму підручними засобами.

Зараз є в автомобільних аптечках стандартні пневматичні шини чи драбинки. Але можуть бути і підручні засоби, для прикладу картон, складений у кілька разів чи дощечки, щоб зафіксувати від суглоба до суглоба уражену кінцівку. І потрібно постраждалого швидко доправити в травматологічний пункт.

Якщо ж є травми з поєднанням кількох ділянок тіла, то домедична допомога дуже часто зводиться до того, щоб не нашкодити. Тобто, якщо людину не можна витягнути з автомобіля, їй треба допомогти в межах автомобіля:

«Викликати швидку допомогу, викликати пожежників, щоб її правильно дістали з автомобіля. Тобто дуже часто є травма шиї або тазу, і якщо не фахово діставати людину, то можна більше нашкодити аніж допомогти.У такій ситуації найперше треба встановити контакт з людиною, чи вона контактна чи неконтактна, запитати, що її найбільше турбує, і з’ясувати чи немає критичної кровотечі», — описує план дій травматолог.

Ознаками критичної кровотечі, може бути:

  • кров, що пульсує та/або швидко витікає з рани;
  • пляма крові на одязі, що швидко розповзається;
  • калюжа крові навколо постраждалого;
  • ампутація кінцівки;
  • відкриті переломи кісток.

У таких випадках потрібно накласти на рану чисту, стерильну серветку. Якщо травмувалась кінцівка, потрібно накласти джгут чи зупинити кровотечу будь-якими підручними засобами, або притиснути місце кровотечі та дочекатись приїзду швидкої.

«Якщо людина не затиснута, а перебуває десь на видимій площі, то покласти її на рівну поверхню, якщо є кровотеча, намагатися зупинити кровотечу, бо це найважливіше. Пересвідчитися, що людина спокійно дихає, і тоді очікувати швидку допомогу. Якщо людина не дихає, тоді треба розпочати реанімаційні засоби», — розповідає Мельник.

Але, як каже лікар, у такому випадку варто звертатись до всіх оточуючих персонально: «Чи ви вмієте надавати першу до домедичну допомогу?».

І шукати людину, яка вміє. Якщо такі знайдуться, а ситуація критична, тоді треба розпочинати на місці реанімаційні заходи. Якщо ситуація чекає, тобто людина в свідомості і немає критичної кровотечі, потрібно чекати медиків чи парамедиків.

Ну і пірнальники теж те саме. Треба потопельника дістати з води, покласти на спину, пересвідчитись, що він не наковтався води. Якщо наковтався води, то надавати першу допомогу та реанімаційні заходи. Відновлення дихання і кровообігу. І шукати спеціалізовану допомогу.

Володимир Мельник ділиться медзакладами у Льові, куди можна звернутися при отриманні травми: «У Львові функціонують три травматологічних пункти: на Виговського в межах поліклініки, в лікарні Святого Луки, в народі восьма лікарня, і травматологічний пункт в лікарні Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об’єднання, в народі Топольна».

Нагадаємо, LVIV.MEDIA зібрало перелік основних медичних установ, їхні адреси та контакти.