Три роки війни

24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення в Україну. Ми прокинулись значно раніше, ніж зазвичай. Хтось встав з ліжка на світанку через дзвінки рідних, які говорили щось незрозуміле і дивне про початок війни, когось розбудив гул сирени за вікном, а хтось замість звичної мелодії будильника вперше почув звук прильоту ракет.

Близько 4:50 Путін оголосив “спеціальну воєнну операцію” з метою нібито “демілітаризувати та денацифікувати Україну”. Однак уже третій рік російська армія намагається взяти Київ за три дні. Втрати росіян за ці роки складають майже 900 тисяч солдатів, серед яких загиблі та поранені.

Водночас ми щодня прощаємося і з нашими захисниками, які свідомо пішли боронити державу. Точна кількість загиблих українських воїнів наразі невідома, однак у грудні минулого року президент повідомляв про 43 тисячі полеглих бійців. Росіяни свідомо вбивають і цивільних українців. За даними ООН, станом на грудень 2024 року, йдеться про більш як 12 тисяч вбитих дорослих та дітей.

На третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну LVIV.MEDIA пригадує кілька ключових подій за цей час.

Оборона Києва

Одним із головних задумів Кремля був “бліцкриг” — швидко захопити столицю. Київ мав упасти за кілька днів. Жорстокі бої велися за Бучу, Ірпінь, Гостомель — міста, що стали щитом столиці

В перші дні квітня 2022 року ЗСУ повністю звільнили Київщину від російських окупантів. Тоді увесь світ вперше побачив масштаби воєнних злочинів росіян. Сотні тіл закатованих українців знаходили у братських могилах і просто на вулицях. Лише у Бучі росіяни вбили майже пів тисячі цивільних.

Як “Москва” пішла на дно і звільнили Зміїний

13 квітня українські ракети “Нептун” влучили в акваторії Чорного моря у російський крейсер “Москва” — флагман Чорноморського флоту ВМФ РФ. Судно затонуло наступного дня, на його борту могли перебувати близько 500 членів екіпажу.

Це саме той крейсер, якому дали відповідь українські прикордонники на острові Зміїний на вимогу росіян здатися:

— Я русский военный корабль.Предлагаю сложить оружие и сдаться во избежание коровопролития и неоправданных жертв. В противном случае по вам будет нанесен бомбовый удар.

— Русский военный корабль, иди нах@й.

Острів Зміїний був під окупацією 126 днів. Наприкінці червня українські ракетні та артилерійські підрозділи здійснили масовані удари по острову, що змусило російських окупантів терміново евакуювати залишки свого гарнізону. Згодом СБУ показало унікальні кадри спецоперації зі звільнення Зміїного.

Маріуполь і Азовсталь

86 днів українські захисники боролися за Маріуполь, який росіяни повністю оточили 1 березня. Ворог завдавав ударів по місту з повітря, землі й води. Зокрема 9 березня вдарили по лікарні в центрі міста, був зруйнований пологовий будинок

А вже 16 березня окупанти вдарили по місцевому драмтеатру, у підвалі якого в той час ховалися близько 1500 людей. Перед театром був надпис на асфальті великими літерами “ДІТИ”.

У травні українські військові за наказом вийшли у полон з маріупольського комбінату “Азовсталь”.

Контрнаступ на Харківщині

Восени 2022 року під час блискавичного контрнаступу, який розпочався 6 вересня, ЗСУ звільнили майже всю Харківську область, змусивши російську армію відступати.

Уже 8-10 вересня українські військові зайшли в Куп’янськ і Балаклію, а через кілька днів контролювали всю територію на схід від Осколу.

Удар по Кримському мосту

У жовтні була здійснена атака на Кримський міст, який Росія побудувала після анексії півострова й відкрила у 2018 році.

Тоді частину переправи миттєво охопило полум’ям, а дві напівсекції автомобільної частини мосту обвалилися.

Як писало BBC, Кримський міст використовується, зокрема, для постачання російської армії на півдні України. Він є важливим шляхом постачання російського угрупування військ. Про необхідність його знищення кілька разів говорило українське військове командування. Проте Україна зазначала, що не має зброї, якою могла б знищити міст.

Згодом, у липні 2023, Кримський міст атакували українські безпілотники Sea Baby.

Звільнення Херсона

11 листопада українські військові звільнили Херсон — єдиний обласний центр України, захоплений російськими окупантами з моменту початку широкомасштабного вторгнення.

Деокупація міста завершила Херсонську наступальну операцію, після якої підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів, звільнили територію площею до 5700 кв. м і визволили до 211 населених пунктів, включно з обласним центром — містом Херсон.

Удар по житловому будинку в Дніпрі із півсотнею загиблих

В середині січня 2023 року Росія вчергове атакувала цивільну інфраструктуру України. Зокрема одна з ракет влучила у житловий будинок Дніпра.

Тоді частина будинку була повністю зруйнована, 46 людей загинули, ще понад 80 — отримали поранення.

Підрив Каховської ГЕС

Вночі 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, що на Херсонщині. Вода затопила майже сто населених пунктів.

На контрольованій Україною території загинув 31 українець через підрив дамби. Натомість на окупованій, за даними АР, — сотні людей. В ООН ж вважають, що підрив Каховської ГЕС завдав Україні збитків на 14 мільярдів доларів. Крім цього, знищення гідроелектростанції стало актом екоциду.

Масована російська атака 29 грудня 2023 року

Росія завдала здійснила масований комбінований удар по Україні. Тоді росіяни запустили понад сотню ракет і 36 шахедів. У столиці внаслідок удару загинуло більше ніж 30 людей. В цей день у Києві оголосили жалобу.

У Львові ж цього дня також було влучання на Сихові. Тоді одна людина загинула, ще більше десятка отримали травми.

Окрім того, пошкоджень зазнали більше десятка житлових будинків, три школи та садочок.

Перший в історії український “Оскар”

11 березня 2024 року документальний фільм “20 днів у Маріуполі” українського режисера Мстислава Чернова став першою стрічкою від України, що отримала “Оскар”. Фільм визнали найкращою повнометражною документальною стрічкою.

“20 днів у Маріуполі” розповідає про облогу Маріуполя у лютому-березні 2022 року.

Російській удар по дитячій лікарні “Охматдит”

8 липня 2024 року по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві росіяни вдарили ракетою Х-101. На той час у медзакладі перебували більш ніж 600 дітей.

Внаслідок удару загинуло двоє людей, серед яких 30-річна лікарка зі Львова Світлана Лук'янчук. Перед Загибеллю львів’янка допомагала евакуйовувати з лікарні дітей, які були на діалізі. Загинула лікарка від удару вибухової хвилі.

Ще два десятки людей постраждали, серед яких діти. Пошкоджені реанімаційні, операційні, онкологічне відділення.

Курська операція

У серпні 2024 року ЗСУ зайшли на територію РФ, у Курську область. За короткий проміжок часу Силам оборони вдалося взяти під контроль місто Суджа та ще десятки російських населених пунктів, а також створити буферну зону у прикордонних районах РФ.

На кінець серпня 2024-го українські війська контролювали близько 1100 кв. м на Курщині. За словами президента, Курська операція була кроком на випередження, оскільки була інформація, що росіяни готують наступ на Сумську область.

Наймасовіша комбінована атака

26 серпня 2024 року росіяни здійснили наймасовішу від початку повномасштабного вторгнення повітряну атаку по всій території України. Загалом РФ випустила 127 ракет і 109 “шахедів”.

Вже 3 вересня ворожі війська вдарили по військовому інституті в Полтаві, через яку загинули 58 людей.

Ракетний обстріл Львова 4 вересня 2024 року

Вночі 4 вересня Росія атакувала Україну, та зокрема Львівщину ракетами та безпілотниками. Внаслідок удару по історичному центру Львова загинули семеро людей. Серед загиблих були матір з трьома доньками — сім’я Базилевич.

Також внаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки у центральній частині міста: в районі вулиць Коновальця, Братів Міхновських, Мельника.

План перемоги Зеленського

16 жовтня президент Володимир Зеленський у Раді представив план перемоги. Він складається з п’яти пунктів з трьома таємними додатками.

План складається з п’яти пунктів, перші чотири з яких — на час війни, щоб її завершити й останній на період після війни. Відтак перший пункт — геополітичний, наступні два — військові, четвертий — економічний і п’ятий — безпековий.

LVIV.MEDIA пригадав лише невелику частину подій, які відбулися за три роки повномасштабного вторгнення РФ. За цей час дівчинка, яка народилася під час повітряної тривоги у лютому 2022 року, уже, ймовірно, навчилася ходити, говорити, могла піти у дитсадок і завести перших друзів. Однак ця дитина ще не знає життя без повітряних тривог і походів в укриття.