Чорнобаївка, ленд-ліз та визволення Херсона: добірка головних подій, які сталися за рік війни з Росією

Рівно рік тому, 24 лютого 2022 року, в Україні розпочалася повномасштабна війна з Росією. Тоді, о 5 ранку українці проснулися від вибухів ракет та звуків важкої техніки, яка заходила у мирні міста. Попри те, що згадувати ці події дуже важко, зробити це все ж, треба.

LVIV.MEDIA вирішило пригадати з чого все розпочалося та розповісти про головні поразки та здобутки, які сталися за рік війни з Росією.

Як все починалося

Війна з Росією розпочалася ще у 2014 році, проте таких масштабів досягла лише у 2022 році, після того, як 24 лютого президент РФ Владімір Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Майже одразу після цього Україну почали обстрілювати крилатими ракетами. Постраждали аеродроми, військові штаби та склади у великих містах.

Цього ж дня росіяни вдерлися у міста поблизу Харкова, також атакували з території Білорусі. Росіяни захопили Гостомель та Каховську ГЕС, Чорнобильську АЕС.

Цього ж дня президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану та розриву дипломатичних відносин з Росією.

Головні події лютого

• «Русскій воєнний корабль, іди на х*й!»

24 лютого до острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі (одним з них був вже знищений крейсер “Москва”), вимагаючи від прикордонників здатися. Дослівною відповіддю українських воїнів стала відома фраза «Русскій воєнний корабль, іди на х*й!». Пізніше культові слова можна було зустріти скрізь — на плакатах, одязі, автівках та навіть на білбордах. Вже у квітні “Укрпошта” присвятила цій фразі марку, тираж якої розлетівся в Україні за декілька днів.

Головні події березня

• Чорнобаївка

Село Чорнобаївка, що на Херсонщині, стало справжнім мемом. Саме тут 7 березня вночі було знищено близько 30 гвинтокрилів окупанта, розміщених на аеродромі біля Чорнобаївки, а також наземну техніку та живу силу. Згодом було розгромлено техніку ворога втретє, загалом за день — 49 гвинтокрилів. Вже станом на 9 липня ЗСУ 26 разів знищували техніку окупантів у Чорнобаївці. Серія поразок російських військ під Чорнобаївкою зробила селу репутацію «проклятого» місця, символу знищення російських військ.

• Захоплення Енергодара, Херсона та бомбардування Драмтеатру у Маріуполі

1 березня росіяни оточили Маріуполь, Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилося постачання харчів. 16 березня окупанти скинули потужну авіабомбу на драматичний театр у Маріуполі. У ньому переховувалися, за різними даними, від 500 осіб до 1200 мирних жителів.

Головні події квітня

• Геноцид у Бучі

31 березня росіяни покинули Бучу та лишили у місті страшні наслідки свого перебування. Лише за місяць свого “панування” у місті вони вбивали, катували та ґвалтували мирне населення України. Під час окупації російська армія скоїла в Бучанському районі понад 9 000 воєнних злочинів, понад 1 700 цивільних осіб загинуло, із них близько 700 у Бучі. Після звільнення міста виявили масові поховання з понівеченими тілами чоловіків, жінок, дітей.

• Потоплення крейсера “Москва”

13 квітня у результаті влучання двома ракетами «Нептун» біля о. Зміїний ввечері загорівся, а наступного дня при буксируванні затонув російський флагман — крейсер «Москва».

• Теракт у Краматорську

8 квітня вранці московські загарбники завдали ракетного удару Точкою-У по привокзальній площі Краматорська, де близько 4 тисяч осіб, переважно жінок і дітей, чекали на евакуаційний потяг. Попередньо загинуло 59 осіб (серед них 7 дітей), 114 поранено.

Головні події травня

• Контрнаступ на Харківщині

ЗСУ перейшли в контрнаступ Харківській області (де відновлено контроль над низкою насалених пунктах на північ від Харкова), у той час як росіяни перемістили основні свої зусилля на Луганський напрямок, де в районі Попасної, Кремінної, Лимана, Сєвєродонецька та Торського тривали запеклі бої.

• Україна отримує ленд-ліз

Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України для прискорення надання військової техніки та інших поставок, аби боротися з російською агресією. Законопроєкт підтримали 417 конгресменів, проти висловилися 10.

• Бої за “Азовсталь”

Штурм маріупольського заводу “Азовсталь” тривав з 18 березня до 20 травня 2022 року. З початку боїв за Маріуполь на заводі знайшла притулок велика кількість цивільного населення, що ховалися від постійних обстрілів і бомбардувань окупантів. Станом на 16 травня на металургійному комбінаті «Азовсталь» перебувало 600 поранених захисників, 40 бійців були у дуже важкому стані. Росіяни фактично безперервно скидали на завод авіабомби та ракети. Дії російських військ на території «Азовсталі» спричинили гуманітарну катастрофу: українські військовики, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчували гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Наприкінці місяця російські окупанти почали часткову «евакуацію» українських захисників із заводу, вони опинилися у полоні.

Головні події червня

• Звільнення о. Зміїного та знищення чергового корабля

17 червня 2022 року ВМС ЗСУ завдали в Чорному морі удару по російському військовому буксиру, на борту якого знаходився зенітно-ракетний комплекс «ТОР». Буксир Чорноморського флоту «Василий Бех» транспортував окупантам на острів боєприпаси та особовий склад.

Після цього ЗСУ “Байрактарами” та “Гарпунами” намагалися вибити росіян з острова. Вночі проти 30 червня, внаслідок проведеного етапу військової операції із нанесенням вогневих ударів ракетними та артилерійськими підрозділами по острову Зміїний, росіяни після 126-денної окупації з поспіхом евакуювали залишки гарнізону двома швидкісними катерами.

• Перші обміни полоненими

5 червня Україна та РФ вперше провели обмін тілами загиблих військових за формулою «160 на 160», усі українські тіла були з Азовсталі, щонайменше 52 із цих тіл вважаються останками бійців полку Азов. Вже 29 червня проведено найбільший обмін полоненими у форматі 144 на 144, зокрема, визволено 95 захисників «Азовсталі».

• Теракт у Кременчуці

27 червня росіяни завдали удару ракетами Х-22 по торговому центрі у Кременчуці. Під час теракту в центрі перебували близько 1000 людей. Обстріл торговельного центру «Амстор» став п'ятим нападом на місто і найтрагічнішим за кількістю жертв, тоді загинула 21 людина.

• Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС

23 червня Європарламент підтримав надання Україні та Молдові статусу кандидатів у ЄС та прийняв відповідну резолюцію, що було погоджено лідерами ЄС. За резолюцію проголосували 438 парламентарів, 65 — висловилися проти, ще 94 — утрималися.

Головні події липня

• Теракт в Оленівці

28 липня на території виправної колонії № 120 в Оленівці, де утримувалися захисники «Азовсталі», російські окупанти вчинили масове вбивство полонених, внаслідок якого загинуло 53 захисників Маріуполя, ще 130 отримали поранення.

• Початок постачання Україні важкого озброєння

20 липня в онлайн-форматі відбулася зустріч Контактної групи з оборони України за участю міністра оборони України Олексія Резнікова або «Рамштайн-4». Під час зустрічі було погоджено збільшити постачання Україні важкого озброєння. 7 липня 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що партнерами передано 9 установок РСЗВ типу HIMARS, які вже діють на передовій.

• Теракт у Вінниці, на Одещині та у Часовому Ярі

1 липня окупанти літаками стратегічної авіації завдали декілька ударів по багатоповерхівці. Трагедія забрала життя у щонайменше 21 осіб (включно з дітьми) та стала найкривавішою на Одещині від початку російського вторгнення в Україну.

9 липня під час влаштованого Росією чергового теракту у Часовому Ярі загинуло 48 людей, серед них одна дитина. Частково зруйновано два п'ятиповерхові житлові будинки, в одному з яких завалено два під'їзди

Вже 14 липня росіяни вдарили ракетами по Вінниці. Унаслідок атаки загинули 27 осіб, поранено 202, безвісти зникло 8 осіб.

Головні події серпня

• Перший місяць, коли росіяни нічого не захопили

Серпень став першим місяцем масштабного вторгнення, коли загарбникам не вдалося захопити жодного міста і жодного великого населеного пункту. Наприкінці місяця стала з'являтися інформація про активізацію ЗСУ в Херсонській області.

• Бавовна в Криму

9 серпня 2022 року в селищі Новофедорівка в окупованому Росією Криму, відбулися “хлопки”, які жартома назвали “бавовною”. Збройні сили України наступного дня заявили, що внаслідок вибухів було знищено 9 російських літаків. У вересні Генштаб Збройних сил України сказав, що це був український ракетний удар. Російські війська використовували захоплену базу для зберігання авіаційних бомб і ракет, якими обстрілювали південь України: Херсонську та Миколаївську області.

• Знищено Антонівський міст

ЗСУ знищили четвертий та останній міст на Херсонщині — Антонівський, через який РФ перекидала техніку, а також російський склад боєприпасів біля села Веселе на Херсонщині. 10 листопада вранці російські окупанти під час втечі з правого берега Дніпра підірвали міст, знищивши кілька прогонів.

Головні події вересня

• Звільнення майже всієї території Харківщини

Лише за тиждень ЗСУ провели ефективну контрнаступальну операцію у Харківській області і звільнили майже всю її окуповану частину з містами Балаклія, Ізюм, Куп'янськ (всього 300 населених пунктів на Харківщині, 3800 км² території, де живуть 150 тис. людей).

• Оголошення про вхід окупованих територій до складу РФ

21 вересня Путін оголосив указ про часткову мобілізацію. 23-27 вересня російські окупанти провели на захоплених територіях України (окрім Криму) псевдореферендуми щодо включення окупованих областей до складу Росії.

29 вересня Путін видав укази про визнання незалежності Запорізької і Херсонської областей. 30 вересня, посилаючись на проведені псевдореферендуми, Путін оголосив про включення до складу РФ "ДНР", "ЛНР", Запорізької та Херсонської областей.

Головні події жовтня

• Вибух на Кримському мосту

Вибух на Кримському мосту стався 8 жовтня 2022 року під час російського вторгнення в Україну. Унаслідок вибуху вантажівки обвалилися дві напівсекції автомобільної частини мосту та пошкоджено залізничну колію. Рух по мосту було призупинено, але 5 травня 2022 року РФ заявила, що повністю відновила зруйновану частину моста. Продаж квитків на автобусні та залізничні рейси з Кримом призупинено, а заплановані — скасовано. Увечері по неушкодженій половині моста частково відкрили рух для автотранспорту та автобусів.

• Звільнення Лиману

1 жовтня українські війська увійшли в Лиман і звільнили місто від російських окупантів. 2 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що місто повністю зачищене. На кладовищі в Лимані після звільнення виявили два масових поховання. Ексгумація тривала понад два тижні. Слідчі знайшли тут тіла 146 людей.

• Перший масований ракетний обстріл об’єктів енергетики

10 жовтня 2022 року російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України. Від обстрілів загинули 23 особи, 105 — поранено. Станом на 25 жовтня за даними Міністерства енергетики, ворожими ракетними ударами було пошкоджено близько 40 % енергетичної інфраструктури України. Саме після цієї російської атаки в Україні запровадили погодинні та аварійні графіки вимкнення світла.

Головні події листопада

• Звільнення Херсона

Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини: 9 листопада надійшли повідомлення про звільнення сіл Херсонської області і у цей же день МО РФ заявило про запланований відвід окупаційних військ з правого берега Дніпра на лівий. 10 листопада надійшло повідомлення про звільнення Снігурівки Миколаївської області. 11 листопада звільнено низку сіл на Херсонщині, передові загони ЗСУ зайшли на околиці Херсона, цього ж дня МО РФ повідомило, що «планово і без втрат відвело свої війська і техніку на лівий берег Дніпра».

• Європейський Парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму

23 листопада Європейський Парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує тероризм як засіб. «За» цей документ висловилися 494 депутати, «проти» — 58, ще 44 європейських політики утрималися.

Головні події грудня

• Три масовані удари

За грудень росіяни тричі масово обстрілювали Україну — 16, 29 та 31 грудня. Під час першого обстрілу запустили по українській критичній інфраструктурі 98 ракет, 60 з яких збила протиповітряна оборона. 29 грудня вони випустили 70 крилатих ракет, із яких 58 знищено, вже 31 грудня — стріляли переважно по цивільній інфраструктурі. Збройні сили РФ запустили понад 20 крилатих ракет повітряного базування із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95мс з акваторії Каспійського моря та ракетних комплексів наземного базування.

• Сто тисяч мертвих окупантів

22 грудня кількість мертвих окупантів за час повномасштабного вторгнення сягнула 100 тисяч осіб. Також за 9 місяців війни росіяни втратили три тисячі танків та близько шести тисяч інших бронемашин.

Головні події січня

• ЗСУ залишили Соледар

У січні 2023 вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — в районах Бахмута та Соледара, де намагалися наступати росіяни і на захід від Кремінної і Сватового, де росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ. На початку місяця росіяни перекинули з-під Бахмута під Соледар додаткові сили (переважно, загони ПВК «Вагнер») і спромоглися витіснити ЗСУ з міста (орієнтовно 12-14 січня).

• Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу для РФ та Білорусі

19 січня Європарламент проголосував за створення спеціального трибуналу для РФ та Білорусі. За це рішення проголосували 427 парламентаріїв, проти — 19 європейських депутатів.

• Україні надали танки

24 січня з'явились підтвердження, що уряд Німеччини погодився надати Україні танки «Леопард-2», а наступного дня про надання 31 американського танка оголосив президент США Джо Байден. Так, США надішлють Україні 31 танк М1 «Абрамс», Польща — 14, Фінляндія — 14, Португалія — 4, Іспанія — 53, Нідерланди — 18, Норвегія — 8.

• Трагедія у Броварах

18 січня у Броварах на Київщині, на дитячий садок впав вертоліт ДСНС. За повідомленням експредставника Офісу Президента України Кирила Тимошенка, оперативна група МВС України прямувала у відрядження до «гарячої точки». На борту перебували керівники МВС: міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євген Єнін та державний секретар міністерства Юрій Лубкович, їхні помічники, а також 3 члени екіпажу ДСНС. Усі загинули. Загалом померло 14 людей, серед них діти.

Головні події лютого

• Візит Джо Байдена в Україну

20 лютого 2023 року президент Сполучених Штатів Джо Байден відвідав Київ, — це був його перший візит на посаді Президента США (до того 6 разів він приїздив, як віцепрезидент) і перший візит в Україну очільника США з 2008 року. Візит Байдена став першим випадком, коли чинний президент США відвідав зону бойових дій, неконтрольовану американськими військовими, щонайменше з 1864 року. Того ж дня Байден оголосив про додатковий пакет військової допомоги для України на суму 500 мільйонів доларів США, включно з боєприпасами для HIMARS.

• Росія призупинила участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння

Цей договір, який у 2021 році продовжили на п’ять років, залишався єдиною чинною між РФ і США угодою у сфері контролю озброєнь. Підписаний у 2010 році на 10 років, договір обмежував стратегічні носії та ядерні боєголовки РФ і США до 700 і 1550 відповідно. Договір міг продовжуватись на термін в 5 років у разі доброї волі кожного з підписантів.

Нагадаємо, раніше LVIV.MEDIA розповідало про те, що 23-24 лютого росіяни планують «невеликий ракетний удар» по Україні.