Заяви Польщі та Росії щодо України: аналітика політичних подій минулої доби

LVIV.MEDIA аналізує політичні події у світі, які трапилися минулої доби, та той вплив, які вони мають на Україну.

Угода між Іраном та США

Іран та США досягли угоди щодо ув'язнених. Це те, що дипломати називають “політичним припиненням вогню”. Сторони домовилися забезпечити свободу 5 американським заручникам Тегерану. Тим часом Іран отримує доступ до заморожених активів на $6 мільярдів доларів для їх використання в гуманітарних цілях. В першу чергу це свідчить про відновлення неформальної дипломатії між США та Іраном після провалу переговорів щодо відновлення “ядерної угоди” 2015 року. На додачу до цього – це пряме відсилання в бік Трампа, який у 2018 році вийшов з угоди та наклав на Іран санкції.

Туреччина контролює акваторію Чорного моря

Пентагон повідомив, що Туреччина остаточно перехопила контроль над акваторією Чорного моря, окремо підкресливши, що турецький флот, а також підрозділи НАТО в Чорному морі набагато потужніші, ніж російський Чорноморський флот. Це більш ніж 10 підводних човнів, 10 фрегатів і досить велика родина корветів, летючі безпілотники та морські дрони, які дозволяють НАТО блокувати бази Чорноморського флоту в Новоросійську та в Севастополі. На тлі цього Військово-Морські Сили Збройних Сил України оголосили про нові маршрути руху цивільних суден до та з чорноморських портів України.

Операція проти заколотників Нігеру

Президент Кот-д’Івуару заявив про готовність країн економічного співтовариства Західної Африки розпочати спільну військову операцію проти заколотників в Нігері. Вони погрожують вбити діючого президента Базуму.

Вбили кандидата у президенти Еквадору

В Еквадорі під час проведення політичного мітингу вбили кандидата у президенти Фернандо Вільявісенсіо, який сповідував американську демократію.

Заява Білого Дому

У Білому Домі заявили, що мають намір протидіяти “дестабілізаційній діяльності групи “Вагнер” та інших шкідливих російських дійових осіб в африканських країнах”, а також допомагати зміцненню демократичних інститутів та безпеки африканських країн. Головним критерієм того, що в Кремлі це почули, став Лукашенко, який, за даними Інституту вивчення війни, відмовився фінансувати “Вагнерів”, коли дізнався, що Росія за них не платитиме.

Заява Польщі щодо стосунків з Україною

Кремлівські пабліки у відповідь на заяву Мінська не фінансувати “Вагнерів” почали згадувати Лукашенкові тези проти Польщі. На тлі цього Голова Канцелярії Президента Польщі заявив, що найгарячіший етап суперечки Польщі з Україною вже минув. Про покращення відносин між країнами свідчить також те, що очільник МЗС Польщі Марцін Пшидач отримав особисте запрошення від української сторони на переговори в Саудівській Аравії.

Слідча комісія для розслідування порушень під час публічних закупівель

Верховна Рада створила слідчу комісію для розслідування можливих порушень закону під час публічних закупівель у період війни.

Заяви Росії щодо зброї для України

Кремлівські пабліки, згадуючи про те, що незабаром мине півтора року “СВО”, зазначали, що Росії пощастило, адже Україні досі не передали зброю нового зразка, яка здатна перевернути хід війни (як це було з HIMARS). Втім ворог наляканий обіцянкою Заходу до кінця 2023 року надати Україні винищувачі F-16, далекобійні ракети та додаткову артилерію. На додачу до цього знову лунало багато образ в бік Заходу.

Кремлівські ЗМІ згадали про так званий відхід своїх окупаційних військ з-під Києва, який Путін на саміті Росія — Африка пояснював чиїмось стороннім проханням в рамках мирних домовленостей,.

Висновки:

1. Москва продовжує використовувати всі можливі важелі тиску на Україну, НАТО, США, країни Глобального Півдня, щоб закінчити війну до її переходу в принципово нову площину, яка, скоріш за все, настане з наданням Україні винищувачів F-16 та далекобійних ракет.

2. Африка стає центром “великого зіткнення”, де країни Заходу мають продемонструвати свій “бойовий дух”.