Східна Європа повстала проти зерна з України: чому союзники ставлять палки в колеса і чим це загрожує Європі

Європейська єдність у підтримці України протрималася трохи більше півроку. Зерна розбрату посіяли фермери Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі. Вони не можуть розпродати свій урожай через поставки українського зерна.

Про це пише The New York Times.

Через надлишок українських зернових ціна на ці продукти від місцевих фермерів у Центральній та Східній Європі знизилася майже вдвічі. Більшість урядів цих країн очікують на перевибори цього або наступного року, тому вони опинилися між солідарністю з Україною та власним виживанням.

«Мені сумно за них, але моє серце розривається за себе», — сказав румунський фермер Роберт Вієру, коментуючи обмеження українського зерна.

За його словами, через потік дешевих продуктів з України ціни впали настільки низько, що продаж означав би заробити менше, ніж він заплатив за виробництво свого врожаю.

Таке ж становище фермерів у Польщі, Угорщині, Словаччині та Болгарії, випливає з непередбачуваних наслідків невдалих благих намірів.

План Європи

Спроби ЄС допомогти Україні експортувати свій урожай та полегшити глобальну продовольчу кризу 2022 року перетворилися на джерело політичного розколу та економічних проблем для Європи.

Громадська підтримка України все ще сильна, але простір для ультраправих груп, які прихильно ставляться до Росії, розширюється. Всередині Європейського Союзу точаться серйозні суперечки. Навіть компенсація у розмірі 100 мільйонів євро не задовольнила фермерів.

Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина найбільше постраждали від зниження цін на зернові. Усі вони, крім останньої, були серед надійних союзників України. Вони надавали зброю та готували українських солдатів, але протягом останнього тижня всі п’ять країн запровадили жорсткі обмеження на імпорт українського зерна, а Румунія повністю його заборонила.

Тим часом Москва продовжує маніпулювати та погрожує не продовжувати свою власну чорноморську угоду щодо зерна, якщо Велика сімка заблокує експорт до Росії. Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров зустрівся з Антоніу Гутеррішем, генеральним секретарем ООН, щоб обговорити цю угоду, термін дії якої закінчується 18 травня.

Скасування мита та інших бар’єрів для української сільськогосподарської продукції, цей крок сприйняли як сміливу відповідь на блокаду та бомбардування Росією основних портів України на Чорному та Азовському морях.

Європа розробила детальну програму створення альтернативних шляхів з України за допомогою доріг, барж у дельті Дунаю та потягів, щоб обійти заблоковані морські шляхи.

План в основному спрацював. Він допоміг вивести мільйони тонн українського зерна на світовий ринок, знизити ціни та запобігти голоду в інших країнах. Але потік українських продовольчих товарів вдарив по місцевих фермерах. Їх витіснили з транспортних вузлів. Вони не в змозі конкурувати з поставками з України, вільними від дорогих обмежень і вимог щодо контролю якості, встановлених Європейським Союзом.

Наслідки ініціативи Євросоюзу

У той час як ціни впали, транспортні та інші витрати зросли, оскільки українське зерно надійшло до головного річкового порту сільськогосподарського регіону округу Галац. Відвантаження українського зерна минулого року через порт Галац зросли більш ніж у 90 разів порівняно з 2021 роком.

Порт рідко перевантажував українське зерно, доки ЄСз не виділив 2 мільйони євро на ремонт ширококолійної залізниці, яка давно не використовувалась, щоб потяги з України та Молдови могли перевозити зерно напряму. Звідти частину зерна мали переправляти на баржі внутрішніми водними шляхами до чорноморського порту Констанца для відправлення в Африку та інші країни.

Проте значна частина цього зерна потрапила на внутрішній ринок Румунії.

Марсела-Даніела Костеа, директор річкового порту Галац, сказала, що великі обсяги зерна тижнями й навіть місяцями зберігалися трейдерами в докових силосах, контрольованих сторонніми компаніями.

«Я поняття не маю, що з ним сталося», — сказала вона.

Флорін Чолаку, виконавчий директор Румунського клубу фермерів, заявив, що фермери його країни втратили 3,5 мільярда євро від лютого 2022 року через низькі ціни та високі витрати на виробництво та транспорт.

«Наміри були хороші, але результати дуже погані», — сказав він про спроби ЄС допомогти Україні.

За його словами, майже половина зерна, призначеного для транзиту через Румунію за європейською програмою, залишилася в країні.

Чорний ринок зерна

Продаючи українське зерно на місцевому рівні, трейдери також збільшували свої прибутки, уникаючи витрат на доставку та часу на тривале очікування в портах.

До вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна майже не відправляла зерна до Румунії. За останні 14 місяців, за словами пана Гріндеану, міністра транспорту, відправлено туди 20 мільйонів тонн.

Фермери влаштували загальнонаціональні протести 7 квітня, використовуючи трактори для блокування руху в кількох містах і переходу на кордоні з Україною. Польські фермери також протестували та відправили у відставку на міністра сільського господарства Польщі.

У регіоні Європи, переповненому історичними образами та сплячими суперечками за територію, потік українського зерна може змити політичні дамби, зведені через огиду до російської агресії.

Наслідки для України

На початку 2023 року румунські політики-націоналісти у соцмережах із акаунтів, які можуть контролюватися Росією, підняли збурення після того, як Україна оголосила, що вона в односторонньому порядку поглиблюватиме невеликий канал Бистре, щоб зробити його судноплавним для суден із зерном.

«Ми розуміємо, що вони перебувають у складній ситуації. Іде війна. Але те, як вони це зробили, було нерозумним», — сказав міністр транспорту Румунії.

Для пані Костеа, директора порту Галац, днопоглиблення не лише виявило «неповагу», але й завдало шкоди бізнесу. Це допомогло відкрити канал Дунаю, який не був судноплавним для багатьох суден, перемістивши рух і доходи з Галаца до річкових портів, контрольованих Україною.

Польща, Румунія та Словаччина не відмовляються від надання зброї для війни проти Росії, але внутрішні політичні та економічні інтереси, часто суперечать інтересам України.

Попри обіцяну компенсацію, фермери впадають у відчай, адже значна частина їхнього минулорічного врожаю ще досі не розпродана.

Габріела Буруяна, комерційний директор ферми, розповіла, що раніше торговці «дзвонили щодня», запитуючи, чи є у неї зерно для продажу, «але цього року ніхто не телефонує».

«Вони отримують усе необхідне зерно з України за дуже низькими цінами. Вони мовчать», — сказала вона.

Нагадаємо, Росія знову блокує інспекцію українських кораблів із зерном у територіальних водах Туреччини.