Під Санкт-Петербургом є секретна залізниця, яку пов’язують з Путіним і його друзями

Під Санкт-Петербургом недалеко від залізничної станції «69-й кілометр» з’явилася ще одна залізнична станція. Вона має два напрямки: на Санкт-Петербург та на Приозерськ. Ще три схожі залізничні платформи побудовані біля трьох резиденцій Володимира Путіна.

Про це пише «Свободное пространство».

Як зазначає видання, президент Росії їздить особливим броньованим поїздом, який належить компанії «Гранд Сервіс Експрес», підконтрольній родині Ковальчуків.

Станція, яка з’явилася під Санкт-Петербургом, називається «Ігора». Котеджі поряд з нею — «корпоративне селище» банку «Росія», теж підконтрольного родині російських бізнесменів Ковальчуків.

«Як вже писала „Нова“, молодший із братів Ковальчуків, співвласник банку Юрій Валентинович, збудував тут всесезонний курорт „Ігора“, гірськолижну трасу „Ігора“, льодовий палац „Ігора“, автодром „Ігора“. На останньому, до речі, 2023 року планувався етап Формули-1, але після 24 лютого 2022-го більше не планується. До комплексу „Ігора“ належить і садиба під назвою „Заміське середовище“, яка, як тут кажуть, пильно охороняється „спеціальними“ охоронцями», — йдеться у тексті.

Зазначається, що в Росії є п’ять регіонів, де залізниць немає зовсім. Це республіки Тива та Алтай, Ненецький автономний округ, Камчатка, Чукотка та Магадан. З багатьма великими містами немає ні пасажирського, ні будь-якого залізничного сполучення. Поруч із Норильськом є лише вантажні залізничні колії, але й вони з рештою мережі російських доріг не ’днані. В Альметьєвську, великому промисловому місті Татарстану, є лише вантажні залізничні гілки, що належать заводам.

«Є залізниця на Сахаліні. Її почали будувати японці 1905 року після Російсько-японської війни. За ті 40 років, поки південна частина острова залишалася частиною Японії, там було збудовано 700 кілометрів колій та ще 70-кілометрова вузькоколійка. Після входження Сахаліну до складу СРСР (1945) японську колію 1067 мм спочатку використовували як є, а потім все-таки переробили під радянський стандарт 1520 мм. До 1991 протяжність колій збільшилася на 300 кілометрів», — пише видання.

У Туві будівництво залізниці було розпочато у 2011 році. Проект оцінювали у 100 мільярдів рублів. Передбачалося, що дорога пройде між містами Кизил та Курагіно та зв’яже Туву з Красноярським краєм. Планувалося будівництво 411 км. З них було прокладено 1 (один) кілометр рейок від Кизила.

Дорогу на Крайній Півночі, «до виходу до Баренцевого моря», президент Путін доручив уряду спроектувати в січні 2022 року, за місяць до початку спецоперації. Коли розпочнеться будівництво — невідомо. Але у серпні 2022-го президент анонсував будівництво нових залізничних колій на іншому кінці РФ — до портів Чорного та Азовського морів.

У Росії розроблена «Стратегія розвитку залізничного транспорту РФ до 2030 року», вона була затверджена 2008-го урядом пре’р-міністра Путіна. Зазначається, що документі наголошено на важливості залізниць «для сталого соціально-економічного розвитку Росії, підвищення мобільності населення та оптимізації товароруху, зміцнення економічного суверенітету, національної безпеки та обороноздатності країни». І описано, як у два етапи, спочатку до 2015-го, а потім до 2030-го цей вид транспорту буде модернізовано.

На першому етапі, зокрема, були спільно з компанією Siemens запущені високошвидкісні потяги Сапсан і приміські Ластівки. Між Петербургом і Гельсінкі почав курсувати швидкісний поїзд «Алегро», який російські залізниці експлуатували разом із фінською Suomen Valtion Rautatiet (VR). У березні 2022 року фіни припинили експлуатацію «Алегро» і просто списали поїзди, а компанія Siemens відмовилася постачати запчастини для «Сапсанів» та «Ластівок».

Нагадаємо, у центрі Москви журналісти знайшли терміново відремонтований перед війною спецвокзал. Зазначається, що зараз президент Росії Владімір Путін користується не літаком, а бронепоїздом.

Так, компанія «РемБудСервіс» опублікувала докладні фото вокзалу в якості прикладу своєї роботи. Там є  приймальня, VIP-зона, зал нарад та зал для супроводжуючих.