Нова стратегія безпеки Німеччини: чому Шольц та міністерства не можуть дійти згоди у міжнародній політиці

Через нові суспільно-політичні виклики Німеччина визначає свої інтереси безпеки. Втім, Коаліційний уряд розділився щодо цього питання, особливо, коли йдеться про відносини з Китаєм.

Про це пише DW.

Формулювання всеосяжної стратегії, плану, — це те, що правляча коаліція лівоцентристських соціал-демократів (SPD), зелених і неоліберальних вільних демократів (FDP) уже мала намір зробити, коли прийшла до влади наприкінці 2021 року. Втім російське вторгнення в Україну в лютому 2022 року надало цьому питанню нового імпульсу. Тож перший проєкт такої стратегії вже тріщить по швах.

Німеччина ніколи раніше не мала вичерпного, чіткого та обов’язкового опису власних інтересів безпеки. Політика завжди визначалася короткостроковими та насамперед економічними міркуваннями. Але тепер все має змінитися: конкретний опис інтересів безпеки Німеччини, ідеально підтриманий усіма урядовими міністерствами, – це те, що має на увазі міністерка закордонних справ Анналена Бербок («зелені»). Зараз її міністерство підготувало 60-сторінковий проєкт документа, але він досі не отримав схвалення в офісі канцлера.

Тепер канцлер Олаф Шольц (SPD), Бербок і міністр фінансів Крістіан Лінднер (FDP) призначили представників для роботи над документом з метою складання версії стратегії, яка пройде через уряд до початку важливого процесу — Мюнхенської конференції з безпеки наприкінці лютого. Проте не можна виключати, що все може зайняти більше часу.

Суперечка між МЗС та Міноборони

Найбільш дискусійним питанням є те, як налагодити відносини з Китаєм: чи повинна Німеччина продовжувати зосереджуватися насамперед на економічних інтересах, як це було в минулому, чи новий уряд сформулює стратегію, яка більше, ніж раніше, зосереджуватиметься на правах людини та відповідатиме на постійний тиск Китаю на Тайвань. Ще одним суперечливим питанням є військові витрати: очолюване СДПН Міністерство оборони хоче закріпити в стратегії принцип щорічних витрат на оборону у розмірі 2% ВВП.

Натомість політична опозиція закликає владу сформулювати чітке визначення власних інтересів країни. Родеріх Кізеветтер є депутатом від правоцентристської партії Християнських демократів (ХДС), яка була при владі в Німеччині майже вісім десятиліть після закінчення Другої світової війни. Кізеветтер каже, що зовнішня політика Німеччини довгий час будувалася на трьох брехнях: «дешева безпека з боку США, дешеві ланцюги поставок з Китаю, дешева енергія з Росії».

«Нова стратегія повинна представити конкретні політичні інструкції щодо того, як дати можливість Бундесверу захистити НАТО і країну, як диверсифікувати наше енергопостачання та як зменшити залежність від Китаю», — каже Кізеветтер.

Консервативний політик хотів би, щоб Німеччина брала приклад зі США. Все тому, що на відміну від інших країн, таких як США чи Литва, наприклад, Німеччина не має такої незалежної Ради національної безпеки.

«Нам терміново потрібна рада національної безпеки, яка є незалежною і не зв’язаною директивами. Це забезпечить регулярний перегляд і оцінку національної стратегії, незалежно від конфігурації уряду, і може фактично забезпечити реалізацію національної стратегії й, таким чином, нарешті реалізувати стратегічно перспективну політику безпеки в Німеччині», — наголосив Кізеветтер.

Критика з боку федеральних міністерств і штатів

Міністерство фінансів і 16 федеральних земель також висловили деякі застереження щодо початкового проєкту МЗС. Так, Міністерство фінансів, очолюване лідером FDP Крістіаном Лінднером, хоче, щоб він включав чіткі заяви щодо таких проблем, як відмивання грошей і міжнародна антитерористична діяльність. Водночас федеральні землі відчувають, що їх ігнорують.

«Основні питання безпеки, будь то кібербезпека чи боротьба з тероризмом, також вирішуються на державному рівні, чи не так?», — заявив міністр внутрішніх справ землі Північна Рейн-Вестфалія Герберт Ройл (ХДС) в інтерв'ю газеті Die Welt.

Федеральні землі особливо засмучені тим, що міністерка закордонних справ Бербок проконсультувався з кількома неурядовими організаціями, але не з міністерствами внутрішніх справ кожної землі. Крім того, Федеральне міністерство юстиції під керівництвом FDP також відчуває себе осторонь, оскільки воно не було залучене до відомчої координації.

Суперечка щодо відносин з Китаєм

Одна з найбільших дискусій, які виникають зараз серед політиків у Німеччині, стосується Китаю. Все тому, що «зелені» та FDP вимагають більш чітких заяв про порушення прав людини в Китаї та про агресивну політику Пекіна щодо Тайваню. Натомість офіс канцлера на чолі з Олафом Шольцом хоче зосередитися на економічних відносинах з Китаєм.

Минулого року, наприклад, канцелярія Шольца схвалила плани щодо купівлі державною китайською компанією частки у важливому контейнерному терміналі в порту Гамбурга, попри значні заперечення з боку «зелених» і СвДП. Зазначається, що стратегія національної безпеки має виключати такі конфлікти із самого початку.

Тому наразі до кінця не зрозуміло, чи справді нова стратегія може бути представлена ​​на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому, як планував уряд, адже й досі тривають дискусії.

Нагадаємо, новим міністром оборони Німеччини стане чинний міністр внутрішніх справ Нижньої Саксонії Борис Пісторіус.

Додамо, кількість біженців, які прибувають до Німеччини, майже така ж висока, як і у 2015-2016 роках. Попереднього разу це ледь не призвело до розпаду німецького уряду.