9 листопада відзначають Всесвітній день усиновлення, а 30 вересня в Україні щорічно відзначають День усиновлення, який запровадили «враховуючи суспільну значущість усиновлення в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї, з метою підтримки та розвитку національного усиновлення».
День усиновлення — це свято всіх усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів, що прийняли до своїх родин дітей, які за різних обставин втратили рідні сім’ї.
До Дня усиновлення LVIV.MEDIA поспілкувалося з начальником служби у справах дітей Львівської ОВА Володимиром Лисом про те, скільки дітей у Львівській області потребують усиновлення та як взяти дитину у родину.
Скільки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на Львівщині
Станом на кінець вересня у Львівській області живуть 2208 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них 1674 дитини перебувають під опікою та піклуванням, а 273 дитини влаштовані у 42 дитячі будинки сімейного типу. Крім того, на Львівщині також є 74 прийомні сім’ї, які виховують ще 136 дітей.
«Таким чином лише 125 дітей-сиріт у Львівській області перебувають поза сімейними формами виховання», — розповідає Володимир Лис.
Крім того, на Львівщині зараз перебувають ще майже 500 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з тих регіонів України, де відбуваються активні бойові дії. Серед цих дітей є як немовлята, так і підлітки. Також близько 230 дітей з 500 мають статус сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
Разом з тим на Львівщину евакуювалися 2 прийомні родини із Запорізької та Донецької областей та 9 дитячих будинків сімейного типу.
Які діти можуть бути усиновлені
Для того, щоб дитину можна було усиновити, вона повинна мати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Однак не кожна дитина, позбавлена батьківського піклування, може бути усиновлена.
«Коли батьки засуджені чи не можуть виконувати свої обов’язки за показниками лікарської комісії, дітей не можна усиновити. Ми не маємо права карати батьків за те, що вони хворі», — наголошує Володимир Лис.
Крім того, 10 вересня Кабінет Міністрів прийняв постанову, у якій визначені нові обставини, за яких дитина може бути віднесена до дітей, позбавлених батьківського піклування. Йдеться про випадки, коли:
- батьки є військовополоненими,
- батьки утримуються країною-агресором в будь-яких формах обмеження свободи,
- батьки не можуть здійснювати догляд за дітьми у випадку, якщо, наприклад, вони перебувають на окупованій території, а дитина — на підконтрольній,
- батьки перебувають у розшуку або визнані безвісно відсутніми за особливих обставин.
«Ці діти можуть отримати статус позбавлених батьківського піклування та претендувати на фінансову підтримку з боку держави. Їх можна прилаштувати у патронатні сім’ї, у прийомні родини та дитячі будинки сімейного типу, однак усиновлювати цих дітей до кінця війни чи з’ясування обставин щодо батьків не можна», — наголошує Володимир Лис.
Хто з українців може стати батьками-усиновлювачами
Наразі на Львівщині є 130 кандидатів на усиновлення. Серед них є пари та самотні люди. Адже кандидатами на усиновлення в Україні можуть бути всі громадяни: як пари, так і чоловіки чи жінки, що не перебувають у шлюбі — в останньому випадку від партнера достатньо буде нотаріальної згоди на усиновлення. Разом з тим кандидати на усиновлення повинні мати задовільний стан здоров’я, постійні доходи, а також не мати судимості за тяжкі злочини.
Водночас в умовах війни українці, які виїхали за кордон в евакуацію, зможуть усиновити дитину тільки після повернення в Україну. Що стосується громадян, які живуть в окупації, то вони зможуть усиновити дитину тільки після деокупації території або у випадку, коли з неї виїдуть.
Тим часом громадяни, які мають посвідку на проживання за кордоном чи інші документи, що засвідчують їхнє право жити за межами України, усиновлюватимуть дітей як іноземці.
З чого почати людям, які хочуть усиновити дитину, та як відбувається усиновлення
Якщо є бажання усиновлення, не варто їздити до інтернатів та «підшукувати» собі дитину. Там перебувають не лише діти, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування, а й інші категорії, які не можуть бути усиновлені.
Найкраще першочергово звернутися до служби у справах дітей у вашому місті та написати заяву про своє бажання усиновити дитину. До речі, відтепер подати заяву до служби у справах дітей можна і через портал «Дія». Процедура триває не більше 30 хвилин, але служба у справах дітей орієнтовно 5 робочих днів перевірятиме заяву перед тим, як перейти до наступного етапу.
«Після цього служба у справах дітей проведе обстеження житлово-комунальних умов, тобто перевірить, чи є простір для майбутньої дитини», — зазначає Володимир Лис.
Потім охочі взяти дитину повинні будуть пройти повне медичне обстеження та взяти довідку спеціального зразка, яка доводитиме, що вони не були засуджені, а також довідку про доходи.
Тільки після того, як будуть зібрані всі документи, майбутніх батьків направлять на навчання до Центру соціальних служб.
«Під час навчання тиждень фахівці — психологи, педагоги, соціальні працівники — працюють з майбутніми усиновлювачами. Спеціалісти дивляться, наскільки люди готові взяти дитину. Після проходження психологи дають висновки, чи готові люди взяти дитину та, чи зможуть вони впоратися з кількома», — пояснює Володимир Лис.
У разі, якщо дорослі пройшли навчання та мають усі можливості та здібності, щоб взяти дитину, вони зможуть перейти до пошуку. Він відбувається через сайт «Візьми дитину в родину».
«Батьки разом зі співробітниками служби у справах дітей через цю базу відповідно до запиту підбиратимуть дітей, які можуть бути усиновлені. Після цього кандидатам на усиновлення дадуть направлення на контакт з дитиною», — розповідає Володимир Лис.
Кандидати на усиновлення мають 10 днів на знайомство з дитиною під наглядом соціальної служби того населеного пункту, де мешкає дитина. Якщо протягом цього періоду з дитиною вдасться налагодити спілкування, направлення на контакт зможуть продовжити ще на деякий час.
«До речі, під час цього періоду охочі всиновити дитину можуть провести її незалежне медичне обстеження. Тобто співробітник закладу, у якому перебуває дитина, разом нею та кандидатами на усиновлення поїде до обраного медичного закладу, щоб медики могли незалежно перевірити, чи з дитиною все гаразд», — додає Володимир Лис.
І тільки після цього, за умови, що з дитиною є успішний контакт, служба у справах дітей передає документи до суду, який ухвалить рішення про всиновлення.
До чого мають бути готові батьки-усиновлювачі
Перш за все, варто розуміти, що більшість кандидатів хочуть дітей віком від 0 до 4-5 років. Тож якщо ви також серед їх числа, не факт, що бажана дитина знайдеться швидко.
«Минулого року у „вікні життя“ на Львівщині залишили 2 дитини. Також ще від шістьох новонароджених відмовилися батьки. Але зараз у нас є 130 кандидатів на усиновлення, тож немає гарантії, що вони швидко знайдуть дітей», — пояснює Володимир Лис.
Він зауважує, що контакту з обраною дитиною може не статися, і це нормально. Тоді просто варто продовжити пошуки.
Також необхідно підготуватися, що дитина, яка підлягає усиновленню, але деякий час виховувалась у будинку сімейного типу чи у прийомній родині, залишиться у ній. Родина, яка вже піклувалася про дитину, за бажанням має пріоритетне право на її усиновлення.
Крім цього, необхідно враховувати, що у дитини можуть бути брати чи сестри, і навряд чи їх захочуть розлучати.
«Дозволяють взяти одну дитини із родинної групи у рідкісних випадках, і тільки в інтересах дитини. Зазвичай таке відбувається, коли хтось з братів чи сестер має інвалідність або серйозну хворобу та навряд чи буде усиновлений», — акцентує Володимир Лис.
Між тим слід підготуватися і до того, що навіть після рішення суду дитина одразу не опиниться у вашій родині. Є 30 днів на апеляцію, які дитина все ще має провести у закладі, де жила весь цей час.
«За 30 днів може з’явитися хтось із батьків чи родичів та подати апеляцію. Найболючіше те, що ці 30 днів дитина все ще змушена перебувати у закладі та чекати, коли нарешті зможе потрапити до своєї нової сім’ї», — додає начальник служби у справах дітей.
Він також просить бути готовими, що за усиновленими дітьми до 18 років будуть наглядати.
«Перші візити здійснюють за 3 місяці. Наступні три роки родину навідуватимуть щороку, а надалі — раз на три роки», — зауважує Володимир Лис.
Начальник служби у справах дітей наголошує, що кожен такий візит проводять максимально обережно, адже існує таємниця усиновлення, і ніхто не має права її порушувати.
Водночас майбутнім батькам-усиновлювачам треба зважати на те, що дитина після усиновлення втратить статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, тобто зможе претендувати на спадок.
Нагадаємо, починаючи з 2012 року, у Львові щорічно на облік потрапляє в середньому понад 90 дітей, які потребують опіки та піклування. Втім, з початку повномасштабного вторгнення рф кількість дітей, які потребують влаштування у сімейні форми виховання, лише зростає.