За різними даними від голоду померло від 8 до 10 мільйонів людей
Наймасштабніший голод в Україні відбувся у 1932-1933 роках. За різними оцінками, тоді загинуло від 7 до 10 мільйонів людей. Однак дослідники ще досі стверджують, що через падіння народжуваності під час Голодомору, Україна недорахувалась 600 тисяч немовлят.
Голодомор — це тема, яку не можна забувати. І неможливо заперечувати, що це — геноцид. Адже у 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців.
Причини Голодомору
Причинами Голодомору, за даними науковців, є примусова та репресивна політика радянської влади, яка конфісковувала у селян харчові продукти. Також ця політика була спрямована, аби придушити прагнення українців до незалежності.
Найбільше українців загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Одеській області, Молдові (частина якої тоді була в УРСР) та Чернігівській області.
Як карали селян, які не виконували плани хлібозаготівель
У 1932 році для України встановили величезний план хлібозаготівель у 356 мільйонів пудів хліба. Тоді у селян вилучали зерно, харчі, одяг та майно як штраф за невиконання плану.
"Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба", – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.
З усіх 25 000 колгоспів по всій країні лише 1500 змогли виконати ці плани та не потрапили під покарання та голод.
Сховати харчі та інше майно селянам не вдавалося. Спеціальні загони обшукували усе — городи, підвали, горища та навіть знаходили закопані продукти. Також влада запровадила так звані "чорні дошки", куди записували імена усіх боржників. На цих людей накладали штрафи та санкції, селяни не могли виїжджати за межі свого колгоспу.
Розстріли та "закон про 5 колосків"
Штрафами та санкціями покарання селян не обмежилося. Згодом Сталін запропонував новий репресивний закон про охорону державного майна.
Закон передбачав, що за крадіжку вантажів з товарних поїздів та колгоспне і кооперативне майно, яке начебто розкрадали розкуркулені селяни, передбачається розстріл з конфіскацією майна. Більше м'якою формою покарання визначили ув'язнення терміном на 10 років, амністії це рішення не підлягало.
Оскільки винним вважали практично кожного, у народі таке покарання назвали "закон про п'ять колосків". За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 тисяч людей. Діяв він аж до 1947 року.
Визнання Голодомору
Першим про голод на території СРСР написав британський журналіст Малкольм Маґерідж у грудні 1933 року. Однак до 1978 року слова "Голодомор" не існувало. Вперше його використали у друкованій пресі українських емігрантів у Канаді та США. Натомість під час правління радянської влади казати про масовий голод не можна було, тоді використовували словосполучення — "труднощі з продовольством".
Вперше слово "Голодомор" виголосив перший секретар ЦК КПРС Володимир Шербицький у 1987 році та визнав факт масового голоду у 1932-1933 роках. Вже у 1990 році дозволили друкувати публікацію книжки "Голод 1932-1933 рр. в Україні: очима істориків, мовою документів".
Вже у 2006 році за часів президента Ющенка, Служба безпеки України розсекретила понад 5 тисяч сторінок державних архівів про Голодомор. Згодом у Києві звели меморіальний комплекс, присвячений Голодомору.
Додамо, у наш час Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан.
Нагадаємо, нещодавно у Львівському історичному музеї відкрили виставку “Марія”, що присвятили пам'яті жертв Голодомору.