Як поїздка Зеленського до Європи впливає на світовий порядок та що про це думають інші країни

9 лютого президент України Володимир Зеленський з офіційним візитом прибув до столиці Євросоюзу — Брюсселю. А перед тим він пробув день з робочим візитом у Лондоні та Парижі. Це, безсумнівно, принесе чимало неприємних сюрпризів для ворога.

Розповідаємо, що означають ці зустрічі для України та як на них реагують інші держави.

Чи домовився Зеленський про зброю

Зустрічі Зеленського означають, що для Збройних Сил України уже скоро дадуть ще більше танків. Далі — літаки. На додаток до цього, буде й навчання та підготовка персоналу, який і так вже проходить навчання з різних спеціальностей. Нагадаємо, що кожен новий етап постачання озброєнь приносив Україні перелом на фронті. А отже, літаки можуть зробити цю різницю дуже вирішальною.

Натомість Зеленський анонсував сильний оборонний пакет від Британії, а президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що Україна може розраховувати на Францію та Німеччину, а Росія не повинна перемогти.

Важливо зазначити, що ці поставки — не одноразова акція, а заплановані та рознесені в часі дії, що не залишають пробілів у військовому потенціалі Збройних Сил України. Тобто, з березня 2023 року у ворога взагалі не буде жодних підстав думати, що у квітні вже не буде, наприклад, нових HIMARS, а в липні закінчаться Leopard. Починаючи з кінця лютого кількість військової техніки послідовно зростатиме, а номенклатура постійно розширюватиметься.

Крім того, США змінюють номенклатуру постачання зброї Україні, щоб вона повернула втрачені території — так Ентоні Блінкен прокоментував передачу винищувачів Україні.

Таким чином, теми, які перебувають «під забороною», перебувають там лише для того, щоб російській пропаганді було що обговорювати у форматі «Захід кидає Україну», адже треба пам’ятати, що війна йде ще й інформаційна.

Як Індія та Китай реагують на поїздку Зеленського

Тим часом на тлі запроваджених західних стель цін, Китай, Індія та низка інших країн, які Кремль називає дружніми, почали нав’язувати Москві ще більшу знижку на російську нафту.

Цікавим і головне приємним парадоксом в цій ситуації є те, що це допомагає Заходу втримати рівновагу і не допустити дефіциту, адже Росія вимушена продавати хоч комусь свою нафту, щоб щось від цього отримати. У результаті, ціни на нафту та паливо є на прийнятному рівні, а експортні доходи Росії суттєво падають.

Цілком очевидно, що це продовжує підривати ресурсну базу агресії Росії, а така поведінка з боку Китаю, який фактично «добиває» свого підлеглого та демонструє черговий урок іншим автократіям в питанні їх подальшої участі в китайській авантюрі, щоб переписати світовий порядок під себе.

Також показовою в цій ситуації стала поведінка Індії, яка 8 лютого під час проведення свого великого енергетичного саміту чи не вперше з жорсткої позиції сили вказала «Роснафті» та «Новатеку» своє нове місце в новому розкладі сил, де Китай недвозначно промовчав.

На тлі зустрічі Володимира Зеленського з Ріші Сунаком така поведінка Індії на цьому саміті — це новий воєнно-політичний козир, для обох. Для України — це означає військове озброєння, про що зазначалось вище, для Великої Британії — це ментально-політичне повернення свого домінування в Південній Азії та виконання своїх обіцянок перед Індією.

Після проведення Всекитайського з'їзду Комуністичної партії Китаю у жовтні 2022 року, де китайський диктатор оголосив про створення нового світового порядку, Індія після двотижневого ауту фактично запросила воєнно-політичну допомогу у Великої Британії. Після чого Лондон робить рокірування, коли Джонсон поступається своїм місцем на користь Сунаку, який за своїм походженням з Індії. Саме така комунікація Лондона вказала Пекіну знати своє місце та не переходити «червоні лінії» щодо Нью-Делі. І ось, після трьох місяців, Індія демонструє домінування в регіоні, де нещодавно керував Китай.

Санкції добивають Росію

Водночас Західний світ продовжує процес адаптації санкцій для того, щоб вони досягли максимального ефекту, позбавляючи кремлівців економічних ресурсів та їх впливу на світову економіку. Також залучення до тиску на Росію країн третього світу, а відтак обмежувати можливості Росії обходити ці санкції.

Своєю чергою Україна теж вирішила, що настав час завдати російській економіці удар. Так, РНБО оголосило про запровадження санкцій проти «Росатому» і 199 компаній, що входять у цей конгломерат. Враховуючи роль, яку вони відігравали у захопленні ЧАЕС і ЗАЕС, і особливо в ядерно-терористичній кампанії довкола останньої, це цілком законний крок. І хоч прямі наслідки від цього рішення будуть незначними, опосередкований дипломатичний вплив може бути значним на фоні інших подій.

Путін може лишитися сам у війні з Україною

Відповідно до вищесказаного, у Путіна залишилося лише одне «вікно можливостей» (або період часу) для того, щоб вести свою війну в тому стилі, в якому він її почав — бий, поки в тебе максимум сил.

Цікавим моментом в цьому розкладі є те, що Лукашенко раптово скасовував свою розмову з білоруським народом, де планував 5 годин відповідати на запитання журналістів. Інтерес полягає в тому, що до звернення Путіна (24 лютого) лукашенківська розмова не має ніякого сенсу. Тож тепер варто почекати, поки політичний курс Лукашенко скоригують у Кремлі. Все це вказує на те, що воєнно-економічна скрута все сильніше притискає Лукашенка до стіни.

Він готує для себе «подушку безпеки», адже головною новиною минулої доби у білоруських ЗМІ став бюджетний дефіцит у Росії. При чому зазначене позначили як сенсація.

Це означає, що Лукашенко дійсно розглядає варіант, щоб відвернутися від Кремля і особисто від Путіна, якщо останній забагато захоче 24 лютого. Також це виглядає як попередження: «Сильно не тисніть, адже я знаю, що грошей вже не буде».

Нагадаємо, за словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, наразі у Кремлі не готові до миру. Там можуть розпочати підготовку до нових наступів на українській території.