Об’єднання Львівської політехніки та Української академії друкарства: що відомо

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив рішення приєднати до Національного університету «Львівська політехніка» Українську академію друкарства. Цьому рішенню передувало кількамісячне обговорення і навіть масові вуличні акції протесту студентів УАД.

Втім, схоже, процес ліквідації Української академії друкарства як самостійного навчального закладу уже не зупинити. Питання лише коли та в який спосіб це відбудеться. LVIV.MEDIA поспілкувався із керівниками Міністерства освіти та обидвох вишів та з’ясував усе, що відомо про їх об’єднання на цей момент.

Чому академію друкарства вирішили приєднати до Львівської політехніки

Як розповів LVIV.MEDIA заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький, причиною приєднання УАД є те, що вона розмила свою галузеву складову і вже не є вузькоспеціалізованим навчальним закладом. «Ми приєднуємо цей заклад до багатогалузевого технічного навчального закладу — Львівської політехніки, де формується окремий підрозділ, який так і називається — Українська академія друкарства, в якій й надалі забезпечуються всі специфічні наукові програми й наукові школи, що стосуються саме поліграфії, друкарства та іміджевої складової. Але ті програми, які дублюються (мова йде про комп'ютерні науки, менеджмент тощо), то вони гармонізуються зі схожими, але якіснішими програмами Львівської політехніки. Тобто схема така, що галузевий заклад залишається як підрозділ зі своєю галузевою специфікою, а те, що дублюється, гармонізується з тим, що є якіснішим у багатогалузевому закладі», - пояснив у коментарі LVIV.MEDIA заступник міністра освіти. 

Тож процес об’єднання розпочався. Першими кроки назустріч один одному зробило керівництво обох вишів. За останній час ректори політехніки й академії Юрій Бобало та Богдан Дурняк (віднедавна він став виконувачем обов’язків керівника вишу) зустрічалися вже тричі. Під час останньої зустрічі, яка відбулася після рішення КМУ, ректор Львівської політехніки разом з проректорами спілкувалися з керівництвом УАД, трудовим колективом і студентами. «На останній зустрічі ми підтвердили наші попередні домовленості про те, що всі працівники Академії будуть працевлаштовані, всі студенти продовжать навчання в Політехніці за тими спеціальностями й тими освітньо-професійними програмами, на які вони поступали, а вартість підготовки студентів залишиться такою, яка прописна в контрактах», — розповів LVIV.MEDIA Юрій Бобало.

В УАД не знають, чи набирати нових студентів

Тож пристрасті в середовищі працівників та студентів УАД та страхи щодо об’єднання керівництву Політехніки вдалося загасити. Але що далі? Як керівництво обох вишів будуть впроваджувати в життя урядове рішення? В обох ректорів відповідь на це запитання одна – щоб процес реорганізації реально розпочався, потрібно, аби  запрацювала ліквідаційна комісія, яка повинна припинити діяльність Української академії друкарства як самостійної юридичної особи. Цю комісію має затвердити своїм наказом Міністерство освіти та науки. Обидва виші вже подали до її складу своїх представників, але остаточного рішення МОН поки що немає. А це означає, що процес юридичної ліквідації УАД все ще не запущений, і в академії досі не знають, чи будуть цьогоріч проводити вступну компанію.

Ректор Політехніки Юрій Бобало вважає, що академія друкарства цілком може провести вступну компанію під час об’єднавчого процесу. Однак Богдан Дурняк сумнівається, що це вдасться зробити.

«Деякі українські вищі навчальні заклади де-факто вже розпочали вступну компанію і вже проводять дні відкритих дверей. Ми, на жаль, досі не знаємо, що нам робити. Під егідою Політехніки ми не можемо проводити вступну компанію, бо об’єднання — це тривалий процес. Водночас нам самим буде дуже складно її провести, бо всі знають, що наш навчальний заклад перебуває в стадії ліквідації. Хто до нього захоче вступати?», — каже в. о. ректора Української академії друкарства.

Найкращим виходом з цієї ситуації керівництво УАД бачить відтермінування реорганізації до 1 вересня. Тоді для академії, яка набере першокурсників, не буде проблеми органічно влитися в структуру Політехніки.  

Які підрозділи і кафедри УАД зникнуть

Ректор Львівської політехніки погоджується, що процес об’єднання буде тривалим. «Він може розтягнутися до кінця календарного року або взагалі продовжитися ще й наступного. Тому що є певні етапи, які необхідно пройти, і це не залежить ні від нас, ні від академії, ні від міністерства», - каже Юрій Бобало. До таких процедур належить юридичне оформлення передачі майна, виконання НУЛП зобов’язань УАД тощо. Крім цього, зараз обговорюють об’єднання тих відділів Академії, які вже існують в структурі Політехніки. Йдеться насамперед про юридичний відділ, бухгалтерію і відділ кадрів. Для цих відділів, де працюватимуть більше людей, шукають нові приміщення.

Те ж саме стосується деяких кафедр. Юрій Бобало каже: «Чи потрібні нам дві кафедри фізкультури? Очевидно, що ні. У нас на цій кафедрі 40 осіб, у них – п’ять чи сім. Ми їх об’єднаємо, хоча на перших порах заняття фізкультурою зі студентами УАД й надалі проводитимуть їхні викладачі. Те ж саме з кафедрою іноземних мов. У нас там працює понад 100 осіб, в академії – сім». Богдан Дурняк також визнає, що кафедр у нього поменшає: «Ми запропонували керівництву Політехніки зробити в нас, в Академії, внутрішню реорганізацію і з 17 кафедр залишити 8-9. Тепер обом сторонам, зокрема, завідувачам кафедр, треба сідати й обговорювати ці питання».

При цьому керівник УАД не вважає, що хтось із викладачів його вишу може виявитися зайвим під час реформування, бо переконаний, що ринок потребує фахівців поліграфічної галузі і викладачів, які їх готуватимуть. «У нас освітній ступінь – бакалавра чи магістра – здобувають не за спеціальністю, а за освітніми програмами, які всі до єдиної мають приставку «у видавництві», «у видавничій галузі» тощо. У Політехніці на економічних кафедрах в середньому 100 осіб (викладачів — ред.). У нас на кафедрах менеджменту, економічної безпеки галузі чи маркетингу – 9-10 осіб. Причому всі вони — вузькоспеціалізовані фахівці. Наприклад, з десяти працівників кафедри менеджменту четвер — це доктори наук. Причому це молоді за віком доктори наук», — вважає в.о. ректора Української академії друкарства.

Погоджується з цим й очільник Львівської політехніки. «У нас немає нічого схожого на деякі кафедри, які є в академії друкарства. Наприклад, кафедра графічного дизайну або кафедра інформаційних мультимедійних технологій. Ми їх збережемо, як і деякі інші, бо вони визначають профіль академії», — заявив Юрій Бобало.

За його словами, академія друкарства увіллється в склад Політехніки як окремий інститут. Їх в структурі НУЛП вже 15, тож вона стане 16-м. Право визначити назву цього інституту у Політехніці залишили колективу УАД.