На Львівщині низку культурних об’єктів постраждала в результаті військових дій
18 травня у Львові відбулась конференція «Злочини проти культурної спадщини — у воєнний і позавоєнний час». Вона тривала два дні і закінчилася у п’ятницю, 19 травня. Там обговорили важливість збереження елементів культурної спадщини в умовах війни та після неї.
Журналістка LVIV.MEDIA відвідала захід.
Мета конференції
Перед початком дводенної конференції про злочини проти культурної спадщини у воєнний та після воєнний час Антті Гартікайнен, голова Консультативної місії Європейського Союзу в Україні, виокремив цілі заходу.
Серед них:
- поділитися досвідом;
- підкреслити теми культурної спадщини;
- поіфнормувати про злочини проти культурної спадщини та важливість боротьби проти них;
- презентувати міжнародних експертів.
Також він неодноразово наголосив, що конференція — це лише початок роботи Консультативної місії.
Дії щодо України
Васіле Ротару, керівник Європейської служби зовнішніх справ, розповів про конкретні заходи щодо збереження культурної спадщини в умовах війни в Україні. Після початку повномасштабного російського вторгнення було вжито низку заходів:
- переробили проєкти під польові умови;
- розробили проєкт підтримки у березні і він працює;
- є підтримка музеїв, архівів та бібліотек;
- документування та фізичний захист о’ктів які не можна переміщувати;
- передали «Швидкі» для культурних цінностей;
- пропагують українську культурну спадщину.
«Коли почалася повномасштабна війна в Україні, була виставка робіт українських митців у Данії. Вона мала повернутися до України у травні 2022 але цього не сталося. Ми допомогли їй переїхати у королівський музей у Брюсселі і до кінця війни вона буде переїжджати й демонструвати українську культурну спадщину», — сказав Ротару.
Як на початку війни рятували культурну спадщину
Заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва у коментарі LVIV.MEDIA розповіла, що першочерговими завданнями Міністерства культури та інформаційної політики України у збереженні культурної спадщини була евакуація її елементів там, де це було можливо, та залучення міжнародної підтримки.
«Те, що було зроблено та той потік допомоги, пакувальних матеріалів, оборонних конструкцій для елементів культурної спадщини, засоби роботи під час блекауту — все це стало можливим тільки завдяки допомозі українців та іноземних партнерів», — сказала вона.
Також заступниця міністра зазначила, що тоді перед всією владою стояла одна мета — втримати державу.
Воєнні злочини проти культурної спадщини
Також на конференції виступив професор права, доктор Войцех Віктор Ковальський. Він розповідав про документування злочинів проти культурної спадщини в умовах війни.
- Дата публікації
Він зазначив, що важливо документувати всі воєнні злочини проти українського народу, проте так стається, що злочини проти культурної спадщини та цінностей зазвичай не документують. Проте це потрібно для післявоєнного відновлення та можливої реконструкції елементів культурної спадщини.
Зрозуміло, що в Україні найбільше постраждали культурні пам’ятки, які знаходяться на сході.
Об’єкти культурної спадщини, що постраждали на Львівщині
У Львівській області внаслідок ракетних обстрілів постраждали щонайменше три об’єкти культурної спадщини.
Так, у львівському храмі Пресвятої Трійці у травні 2022 року вибухова хвиля від ракет окупантів вибила вхідні двері та більше ніж десяток вітражів.
Також у Золочівському замку у червні 2022 року вибухова хвиля вибила 24 вікна, пошкодила двері, стелі в окремих приміщеннях, фасад будівлі і підшивку даху.
Крім цього, у жовтні дві ворожі ракети впали одразу за парканом храму Воздвиження Чесного Хреста у Берездівцях, ударна хвиля вибила вікна і пошкодила штукатурку на зовнішніх стінах.
«Це три важливих нагадування, що під постійною загрозою вся наша культурна спадщина. В усіх областях», — уточнив Максим Козицький, начальник Львівської ОВА.
Львів — осередок культури
Про конкретні проєкти говорили на другий день конференції Злочини проти культурної спадщини — у воєнний і позавоєнний час». Зокрема, про те, що Львів має зайняти чільне місце у питанні збереження культурної спадщини в умовах війни та після неї.
У Львові створять культурний хаб, який буде займатися підготовкою працівників сфери культури, організацією заходів відновлення культурної спадщини після війни та підтримкою митців.
Причин того, чому для реалізації проєкту обрали саме Львів, є декілька. Насамперед це те, що місто відносно менше постраждало від бойових дій та готовність адміністрації надати приміщення.
«Ще наприкінці минулого року було зрозуміло, що Львів очевидно буде містом, де відкриють хаб. Фінансування цього хабу передбачене донорами іспанської сторони протягом двох років», — про це у коментарі LVIV.MEDIA розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
Також Чуєва додала, що над моделлю фінансування цього проєкту ще будуть думати, адже Львівська міська рада також висловила готовність надавати кошти.
«Ідея пов’язати роботу хабу ЮНЕСКО та Фонду культури у Львові мені видається дуже перспективною. Це одразу і прозорий механізм реалізації проєктів», — розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики.
Міністерство культури та інформаційної політики в основному буде займатися координацією проєкту.
Нагадаємо, у Львові відкриють культурний центр ЮНЕСКО.