Прислів’я та приказки – судини української творчості. Вони описують тривкі знання народу про буття.
Помилково вбачати в приказках та прислів’ях лише жанр фольклорної прози, який виник у давнину. Український народ творив крилаті фрази в минулому та творить сьогодні. Знані «русскій карабль, іді на***» або «добрий вечір, ми з України», – стали настільки популярними, що вже сьогодні можуть конкурувати з висловами, які придумали наші предки.
LVIV.MEDIA зібрало найкращі старі та нові прислів’я та приказки українського народу.
Українські прислів’я та приказки про життя
- День довгий, а вік короткий.
- Де є життя, там є і надія.
- Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
- Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
- Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
- Ніхто не знає, що його в житті чекає.
- Чоловік змінюється в житті, а по правді життя змінює чоловіка.
- Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
- Які люди, таке й життя буде.
- Як будемо живі, то будем і ситі.
- У добрім житті кучері в’ються, а в поганім – січуться.
- Живи надвоє: і до віку й до вечора.
Прислів’я та приказки про дружбу та взаємини
- Де дружніші, там і сильніші.
- Дружні сороки й орла заклюють.
- У гурті – то і смерть не страшна.
- Гуртом і чорта поборемо.
- Одна квітка не робить вінка.
- Один дуб у полі – не ліс.
- Поділена радість подвійна, а поділене горе вдвічі менше.
- Друга шукай, а найдеш – тримай.
- Без біди друга не пізнаєш.
- Треба й у пеклі приятеля мати.
- Людина без друзів, що дерево без коріння.
- То не друг, що хвалить тихо, а то друг, що хвалить у слух.
- Хто друг кожному, той не друг жодному.
- Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
- Дружба – як дзеркало: розіб’єш, не складеш.
- Такого собі приятеля знайшов, що навіть до пекла б із ним пішов.
Українські прислів’я і приказки є неоціненним скарбом народної мудрості та досконало відображають нашу національну культуру та психологію.
Леся Українка
Українські прислів’я та приказки про любов та почуття
- Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
- Видно птицю по польоту, а молодця по походці.
- Красить дівку не вінець, а молодець.
- Малина – не те, що дівчина: чим більше спіє, тим смачніша буде.
- Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
- Що до чого, а каша до борщу, хліб до молока, а дівка до козака.
- Гірша любов від болю, як не дає спокою.
- Дівчат любимо за те, чим вони є, а хлопців за те, чим вони обіцяють бути.
- Дурень любить хустину, розумний – людину.
- Їж із голоду, а люби змолоду.
- Кого люблю, того й чублю.
- Коли любиш, так женись, а не любиш – відчепись.
- Кохання починається з очей.
- Лакома вівця до солі, коза до волі, а дівчина до нової любові.
- Любиш – люби, а не любиш – не води.
- Любов на вазі не зважиш.
- Любов робить розумних дурними, тихих буйними, а сердитих смирними.
- Невесело у світі жити, як нема кого любити.
- Не всі люди однакові: той любить дівиці, той молодиці, а той паляниці.
- Один поцілунок говорить більше, як ціла книжка.
- Полюбила пана, втратила Івана.
- Рукавом сльози витирає, а очима на хлопців моргає.
- Хто серцем любить, той словом голубить.
- Часом любов на крилах літає, а часом пішки ходить.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
- Краще в матері на соломі, ніж із немилим на перині.
- До любої небоги нема далекої дороги.
- Ворона до ворони сідає, кожний рівного собі шукає.
- Кожна птиця знайде свого Гриця.
- Як кому в голову зайде, то й на печі знайде.
- Хміль тичину обвиває, дівка хлопця обіймає.
- Як дасть обійняти, то дасть і поцілувати.
- Яку хто має, таку й обіймає.
- Вона за ним сохне, а він і не охне.
- За поцілунками світу не бачу, а за коханням жити ніколи.
- Стрічалися – цілувалися, а як в одну хату зійшлися, за чуби взялися.
- Цілувала – не знала, пізнала – перестала.
- Якби не Михайло, то я б не вбиралася файно.
- Зійде з очей, зійде і з думки.
- Очі без душі сліпі, вуха без серця глухі.
- Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
- Два серця розуміються краще, ніж дві голови.
- Перше з перцем, потім із серцем.
- Що в серці робиться, то на лиці не втаїться.
Українські народні прислів’я та приказки про працю
- Бджола мала, а й та працює.
- Без діла слабіє сила.
- Без роботи день роком стає.
- Губами говори, а руками роби!
- Діло майстра величає!
- Добре роби – добре й буде!
- Добрий початок – половина діла.
- За один раз не зітнеш дерева враз.
- Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
- Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота.
- Лежачого хліба ніде нема.
- Маленька праця краща за велике безділля.
- На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
- Не святі горшки ліплять, а прості люди.
- Недаром говориться, що діло майстра боїться.
- Поки не упріти, поти не уміти.
- По роботі пізнати майстра.
- Працюй, як коняка, а їж, як собака.
- Роби до поту, а їж в охоту!
- Робить, як чорний віл.
- Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
- Старається, як мурашка.
- Треба нахилиться, щоб із криниці води напиться.
- Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
- Хто багато робив, той і багато знає.
- Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
- Хто робить кревно, той ходить певно.
- Хто що вміє, то й діє.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
- Щира праця мозолева.
- Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
- Як без діла сидіти, то можна одубіти.
- Як дбаєш, так і маєш.
Українські прислів’я і приказки, як і народні пісні, зберігають глибокий зміст народної мудрості.
Михайло Грушевський
Українські прислів’я та приказки про красу
- Краса лиця – це половина приданого.
- На красуню дивитись любо, а з розумною жити добре.
- Не шукай красоти, а шукай доброти.
- Хоч не з красою, аби з головою.
- Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.
- Файна трава, але не на мого коня.
- Буде час красно ходити, якби було в чім.
- Хоч їла не їла, аби хороше ходила.
- Де стан, там і врода.
- Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.
- У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.
- Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
- Така погана, що й жаби б не їли.
- З рудих нема святих та й із чорних чортма добрих.
- Хоч ряба й погана, та доля кохана.
- Краще горбатий, ніж язикатий.
- Свого горба ніхто не бачить.
- Бог до вроди розуму не прив’язав.
- Де врода, там і сила.
- Не вповала на худобу, а вповала на вроду.
- Яка врода, такий смак.
- Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
- Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
- Хороша, хоч води з лиця напийся.
- Коли не маєш своєї краси, у чорта не проси.
- Очі чорні, як терен.
- Такий білий, що аж лебеді вхоплять.
- Стрункий, як хвоїнка.
- А вже тії кучері мені надокучили.
- Чепурний, як горщик із кашею.
- Цибатий, як журавель.
- Довгий, як жердка.
- Виріс, як кіт навсидячки.
Нагадуємо, раніше LVIV.MEDIA поділилося добіркою пісень українсько-російської війни.