Зустріч президентів Володимира Зеленського та Джо Байдена, яку стільки очікували та кілька разів відкладали, не стала революційною, однак багато чого прояснила у відносинах України та США. Безпека, зброя і підтримка Сам факт зустрічі Зеленського та Байдена - велике досягнення української дипломатії. Чимало глав держав хотіли би організувати подібну зустріч, однак далеко не всім це вдається. Зеленський став другим лідером європейської держави, після Ангели Меркель, якого президент США запросив до Білого Дому і це промовистий жест в міжнародній політиці. Після обміну урочистими привітаннями та побажаннями, головною темою перемовин лідерів двох держав стали безпекові питання щодо протидії російській агресії, безпека в Чорноморському регіоні та на Донбасі, деокупація Криму. А також питання посилення енергетичної безпеки України, військово-оборонної взаємодії між Україною та США. У ході публічної частини зустрічі Зеленський порушив тему російсько-німецького газопроводу «Північний потік – 2» після того, як США скасували санкції проти компаній, що будують скандальний газогін. Володимир Зеленський також попросив у лідера США допомогти зі звільненням незаконно ув'язнених Росією українців, передавши список з 450 українських полонених. У відповідь, Байден запевнив Зеленського в американській підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Також він наголосив, що Україна отримає безпековий пакет допомоги на суму 60 млн доларів та допомогу в боротьбі з Сovid-19. Головна мета зустрічі з Байденом для Зеленського – побудувати союзницькі відносини з Вашингтоном та заручитися подальшою підтримкою США у військово-економічному співробітництві. Адже з огляду на минуле, відносини Зеленського та Байдена не обіцяли бути безхмарними. Передісторія перешкод Саме український президент у минулому опинився в епіцентрі політичного скандалу в США, який мало не коштував Байдену, тоді ще кандидату в президенти, політичної кар'єри. У 2019 році президент Дональд Трамп вимагав від Зеленського розпочати розслідування проти Хантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який у 2014 році увійшов до складу Наглядової ради компанії Burisma. Американська преса, зокрема видання The Washington Post, назвало таке призначення "проявом непотизму" та використання Байденом службового становища, щоб влаштувати родичів на "хлібні посади". Щоб отримати компромат на суперника, тодішній американський президент Дональд Трамп вимагав від Зеленського розслідувати можливі корупційні зв'язки сина Джо Байдена. Та після телефонної розмови із Зеленським 25 липня 2019 року, в епіцентр скандалу потрапив вже сам Трамп. Його звинуватили у "використанні службового становища й у спробі тиску на президента іншої країни з метою отримання компромату на американського політика" та свого головного опонента на виборах. Крім того, перед розмовою із Зеленським, Трамп оголосив про призупинення фінансової допомоги Україні. Україна тоді стала де-факто ключем до викриття непрозорих справ топових американських політиків як Демократичної, так і Республіканської партій США. І від відповіді української влади могло залежати майбутнє Трампа та Байдена і рейтинги їхніх політичних сил. Ситуація непростого вибору для України не була б такою катастрофічною, якби не близькі президентські вибори в Штатах, і ніхто не знав, хто отримає перемогу – Байден чи Трамп? Підтримавши демократів, Україна ризикувала розчарувати Трампа, який мав високі шанси стати президентом на другий термін. Водночас, почавши розслідування проти компанії Хантера Байдена і надавши дані кримінальної справи та компромат на демократів Трампові, можна зіпсувати стосунки і перспективу співпраці з демократами, кандидат від яких міг перемогти Дональда Трампа у передвиборчій гонці. Зеленський тоді заявив, що Україна розглядатиме будь-які запити своїх колег зі США про співробітництво й готова створити спільну зі США слідчу групу для розслідування справи Джо Байдена і його сина, якщо американська прокуратура звернеться до Києва з офіційним запитом у відповідності до міжнародного права. Українські правоохоронці навіть порушили справу проти компанії Burisma, але закрили за кілька місяців до виборів у США. Українські опоненти Зеленського тоді прогнозували погіршення відносин України зі США. Зустріч Зеленського з Байденом розвіяла такі прогнози. Уже за часів президентства Байдена, Зеленський та члени його команди кілька разів здійснювали не надто м’які заяви щодо американського президента. Зокрема, Зеленський під час інтерв’ю західним журналістам, риторично запитував у Байдена: "Чому Україна досі не в НАТО?". Та доволі різко критикував США через скасування санкцій по «Північному потоку-2», наголосивши, що газопровід «це зброя і не дуже зрозуміло, чому патрони до неї може подавати така велика країна як Сполучені Штати». Напередодні візиту Зеленського, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія необдумано заявив, що "враховуючи градус, як мінімум непублічна зустріч Зеленського з Байденом пройде на підвищених тонах". Цим він викликав таку хвилю критики, що колеги по фракції та міністр МЗС невдовзі змушені були спростовувати ці коментарі. Тож зустріч українського та американського президентів відбулася в непростий час і на фоні непростої ретроспективи. Але сам факт, що ця зустріч відбулася, засвідчив, що «похолодання» у відносинах США та України немає. Курчат по осені рахують Візит Зеленського до Вашингтона підтвердив продовження підтримки Сполученими Штатами українського суверенітету та територіальної цілісності, співпрацю в енергетичній безпеці. І що важливо, підтвердили позитивне ставлення Байдена до самого Зеленського, адже з дискредитованим політиком американський лідер би не зустрічався. Водночас, в дипломатичному світі нечасто зустрічі глав держав призводять до швидких значних змін. Тому не варто очікувати проривів й від візиту Зеленського до США. "Швидше за все, Зеленський поїде додому, отримавши не більше, ніж гарантії дружби та підтримки у боротьбі з російською агресією", - написав американський Forbes у прев'ю до візиту. Після обрання нового американського президента, Україна надзвичайно зацікавлена у продовженні гарантій співпраці від Вашингтона та військово-економічної підтримки. І зустріч Зеленського з Байденом, схоже, виконала головну місію української дипломатії. Загалом, візит українського президента можна вважати успішним як в дипломатичному, так і в економічному аспекті. США підтверджують позицію нашого стратегічного партнера. Українська делегація підписала меморандум про надання Україні 3 мільярдів доларів фінансової допомоги, домовлено про закупівлю нових ракет Джавелін. Також Енергоатом підписав з американською корпорацією Westinghouse контракт на атомний проєкт побудови 5 нових енергоблоків вартістю 30 мільярдів доларів. Громадяни навряд чи дізнаються, про що говорили Зеленський з Байденом за зачиненими дверима. І будь-які коментарі та заяви після зустрічі ніколи не проллють достатньо світла, щоб в традиційно етично позитивних відгуках про партнерів, побачити реальні результати візиту. Справжні результати зустрічі двох президентів можна буде побачити після рішень, які приймають Зеленський та Байден в реальній політичній практиці. Інтенсивність та якість подальшої політичної, економічної та геополітичної підтримки і військової допомоги США Україні, а також поглиблення реформ та боротьби з корупцією в нашій державі в наступні кілька місяців, дозволять зробити об’єктивні висновки про успішність чи неуспішність зустрічі Зеленського з Байденом.