Рак грудної залози — це найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Саме його діагностують у 25-30% онкохворих пацієнток. І хоч кількість летальних випадків у перший рік хвороби не є надто великою — упродовж року після виявлення пухлини помирають лише 5-6% жінок, захворювання є небезпечним можливими рецидивами та певними труднощами з діагностикою у молодому віці. До Всесвітнього та Всеукраїнського днів боротьби з раком грудної залози, що відзначається 20 жовтня, LVIV.MEDIA розпитало заступника гендиректора з медичних питань Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Ореста Тріля про причини раку грудей, діагностику хвороби та лікування. Як виникає рак грудної залози Є кілька молекулярних типів раку грудної залози, які однаково появляються пухлинами у грудях, однак мають різну природу. Перший тип — це пухлини, залежні від естрогену — гормону, який виробляється яєчниками з початку статевого дозрівання і до початку клімактеричного періоду, а далі утворюється в інших частинах тіла жінки. «Зміни в гормональному балансі жінки, які проявляються приблизно після 45 років та можуть призводити до інволюції грудних залоз, тобто певних збоїв у клітинах грудей. Деякі клітини у таких випадках стають більш чутливими до естрогену. Навіть невелика кількість гормону спричиняє зміни клітин, пошкодження генів у ДНК, які у результаті формують пухлини», — пояснює Орест Тріль. Другий тип раку — це пухлини, пов’язані з вродженими чи спадковими мутаціями генів. Чому відбуваються ці мутації, наразі вчені точно не виявили, однак при такому типі раку мутована клітина дає початок злоякісному клону із внутрішнім механізмом стимуляції поділів клітин. На які симптоми раку грудей варто звернути увагу Самостійний огляд не є точним засобом діагностики раку грудей. Ним не можна замінити мамограму чи УЗД. Однак є певні симптоми, при появі яких варто звернутися до лікаря для дообстеження. Серед них: помітна зміна розміру або форми грудей; поява утворів чи ущільнень в грудях, що може супроводжуватися болем; деформація соска, виразки та кровоточивість; нетипові виділення із соска; рани на сосках, які не загоюються більше 2-ох тижнів; набряки або потовщення, які можуть з’явитися тільки на одній з грудних залоз. «Є певні пухлини, які утворюються саме у пипці грудей. Якщо є кров’янисті, темно-коричневі виділення чи пошкодження на соску, які не загоюються кілька тижнів, це має стати причиною звернення до лікаря для подальшого обстеження», — наголошує Орест Тріль. Хто перебуває у групі ризику захворювання на рак грудних залоз Рак грудних залоз має різні причини, серед яких є шкідливі звички, відсутність лактації (годування груддю, — ред.), гормональні захворювання, спадковість. Тож у групу ризику потрапляють жінки, які мають дотичність до того чи іншого чинника. Найпоширенішими ж факторами ризику є: Естрогенний дисбаланс, спричинений відсутністю лактації. «Заведено вважати, що жінки, які не годували груддю, мають багато незрілих клітин, які не використали свій потенціал. Ці клітини у перспективі можуть стати зародком ракових клітин», — пояснює Орест Тріль. Генетична схильність. З усієї популяції жінок, за словами Ореста Тріля, лише 3-5% мають успадкований мутований ген, що спричиняє рак грудей. Наявність цього гену не означає, що у 100% випадків у жінки буде рак, але є причиною більш прискіпливо ставитися до здоров’я грудей. Естрогенний дисбаланс, спричинений зайвою вагою та малорухливим способом життя. Жіночий організм у період менопаузи синтезує естроген у підшкірній жировій тканині. Тож надлишкова вага і відповідно більша кількість жирової тканини збільшують кількість естрогену, який може спричиняти розвиток раку. Куріння та зловживання алкоголем. «Паління тютюну провокує надлишкові мутації в організмі, які можуть стати причиною виникнення онкології. Водночас зловживання алкоголем позначається на печінці, яка в нормі має знешкоджувати естроген, а через негативний вплив алкоголю не може цього робити повною мірою та спричиняє надлишок гормону в організмі», — зазначає Орест Тріль. Діагностика раку грудей: як часто й у якому віці звертатися до лікаря В Україні усі жінки із 45 до 65 років повинні відвідувати мамолога та робити мамограму щонайменше раз на два роки. Наразі, за словами Ореста Тріля, на мамограму можуть направляти й із 40 років, якщо лікар має для цього певні причини. Зазвичай під час мамограми лікар-рентгенолог визначатиме рівень змін у грудях за класифікацією BI-RADS, де «1» означає, що підозр на наявність злоякісних новоутворів немає, а «6» — верифікований рак. У віці ж до 40-45 років мамограма може бути не дуже ефективною через те, що молодші жінки мають більш щільні грудні залози. «На мамограмі через щільну тканину грудей дуже важко помітити мікрокальцинати, які свідчать про наявність пухлини. Тож таке обстеження переважно відкладають на вік після 45 років, коли груди вже змінюють свою структуру в бік жирової тканини», — додає Орест Тріль. Що робити до 40 років, щоб вчасно виявити рак Медик радить молодим жінкам регулярно відвідувати гінеколога, який пальпацією перевірить груди. У разі підозри на якісь утворення у грудях лікар направить на ультразвукову діагностику. «Якщо на УЗД виявлять якісь нетипові ознаки, жінку відправлять до мамолога, який візьме зразок тканини на цитологічний аналіз для встановлення діагнозу», — пояснює процедуру Орест Тріль. Разом з тим він заспокоює, що у молодому віці на консультації в мамолога лише в 1% з усіх підозр підтверджується рак грудних залоз. Водночас щодо жінок, які мають найближчих родичок, котрі хворіли на рак грудей, діє складніша процедура. Їм переважно доведеться пройти генетичне дослідження. «Якщо у жінки знаходять рак у молодому віці чи вона має кілька випадків раку грудей у родині, їй зазвичай роблять генетичний аналіз, щоб виявити, чи є мутація гена BRCA. Якщо її знаходять, тоді всіх найближчих родичок цієї жінки також запрошують на діагностику мутації. Цих жінок більш прискіпливо обстежують, їм радять частіше проходити огляди, щоб у разі виникнення пухлини діагностувати її якомога раніше», — акцентує Орест Тріль. Як лікують рак грудних залоз Оперативне втручання все ще є поширеним методом лікування раку грудей, однак разом з ним можуть застосовувати медикаментозну терапію — призначати препарати, які пригнічуватимуть естроген, та променеву терапію, яка допомагає ліквідувати злоякісні клітини. «Лікування залежить від розміру пухлини та розміру грудей. У невеликих грудях навіть перша стадія раку, при якій пухлина сягає до 2 сантиметрів, вже може бути дуже помітною. Однак, коли груди середнього розміру чи великого, можна поставити діагноз на мамографії й забрати пухлину, залишаючи більшу частину грудної залози», — розповідає Орест Тріль. Лікар наголошує, що сучасна мамологія — схрещення пластичної хірургії та онкології. Медики під час операцій одночасно забирають достатню кількість тканини довкола пухлини, але також намагаються зберегти груди та зробити їх естетичними. На сьогодні у жінок, за словами лікаря, є всі можливості проходити регулярні мамографічні дослідження, отримати ранню діагностику та зберегти груди під час лікування, не втрачаючи естетики. Крім того, сучасна медицина дає можливість повністю одужати від раку грудної залози.