Місяць українці - і дорослі, і маленькі - живуть в умовах воєнного стану. Стадія першого шоку вже пройшла. Зараз ми знаємо, як поводитись у тих чи інших ситуаціях фізично. Та все більше питань виникає до стану емоційного. Особливо дитячого. "Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків",- каже психологиня, мама двох дітей, Анна Романик.. Як поводитись батькам По-перше, мінімізуйте перегляд новин з дитиною. "В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж", - каже Анна Романик.. По-друге, говоріть з дитиною. "Багато. Постійно. Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі", - наголошує психологиня.. І додає, що діти дуже потребують тактильності. Тому варто обіймати їх якомога частіше. А для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри. "Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію", - пояснює Анна Романик.. При цьому неажливо скільки Вашій дитині років. Ще один важливий нюанс - не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції. Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально "Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається", - каже Анна Романик.. Дуже гарно працює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: "Ти злишся на … Так?", "Ти боїшся, що…" Батькам варто спостерігати за грою дитини. Адже саме у грі дитина проживає те, що свідомо прожити не може. Іншими словами, гра допоможе батькам зрозуміти, що дитина не зможе проговорити. Якщо ви ідете в укриття чи покидаєте на певний час дім, дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. "Якщо десь забувши лишатиме - нагадайте про неї. Якщо загубить - дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи", - наголошує психологиня.. Як знімати напругу у дітей Анна Романик радить дозволяти дітям знімати напругу за допомогою ігор та техніки. Наприклад можна рвати або зминати папір; гра в "паперові" сніжки; можна "боксувати" м’яку подушку; запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності); "стаканчик крику" або "мішечок крику": можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик; ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском. "Дозвольте дітям боятися. Спочатку дозвольте собі проявляти емоції, адже це те, що робить нас живими", - каже психологиня.. Не варто говорити дитині "Не сумуй", "Не плач" або "Не бійся", адже кожна з цих фраз будує стіну та формує дистанцію. "Ми звикли, що емоції необхідно гасити. І нам це вдається завдяки побудові заборон. У тій ситуації, в якій ми зараз живемо "не бійся" звучить, швидше, як самонавіювання або переконання", - наголошує Анна Романик.. Натомість варто казати: ти злякався/лася… ти боїшся… я поруч… дай мені свою руку, я з тобою… мені теж буває страшно… що ти відчуваєш?.. розкажи, що сталося… давай я тобі допоможу… я тебе розумію… ти хочеш плакати? боятися нормально… давай я тебе обійму… я теж сумую… "Дозволити дітям проживати емоції - дозволити собі проживати те ж. Навчити дитину можна лише того, що вміємо самі", - підсумовує психологиня.. Нагадаємо, раніше Lviv.Media розповідало, як підготувати дитину до екстрених ситуацій. Більше про це можна прочитати за посиланням.