Станом на сьогодні Міністерство культури та інформаційної політики вже зафіксувало 166 зруйнованих або пошкоджених пам’яток культури. Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв’ю під час національного телемарафону. "На сьогоднішній момент ми ведемо офіційний облік на сторінці міністерства. Це 166 об’єктів культурної спадщини, які зазнали або руйнувань, або були пошкоджені під час російської навали. Про деякі об’єкти ми ще не знаємо, тому що вони на повністю окупованих територіях. Є свідчення, ми верифікуємо ці дані, і очевидно, що мова має йти про репарації й відновлення з боку держави-агресора", — підкреслив Ткаченко.. Раніше для того, щоб показати масштаби руйнації, Український культурний фонд запустив інтерактивну "Мапу культурних втрат". Шкоду, яку російська армія завдає культурній спадщині України, можна переглянути в режимі реального часу. Також до наповнення мапи може долучитися кожен. Для цього потрібно надіслати фото- або відеодокази знищення культурної спадщини під час війни до Міністерства культури та інформаційної політики за посиланням. Після підтвердження інформації, дані покажуть на інтерактивній мапі. Як захищають пам'ятки Львівщини Начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини Василь Петрик повідомив Lviv.Media, що перш за все пам'ятки області намагаються захистити від пожеж. "Перш за все пам'ятки намагаються захистити від пожеж та можливих пошкоджень від вибухових хвиль під час бомбардувань. Це потребує великої кількості матеріалів, тому переважну більшість пам'яток захистили у Львові. Однак також це робиться і в Жовкві, і в інших містечках", — сказав Василь Петрик.. Він додав, що захистом пам'яток часто опікуються громадські ініціативи. Зокрема вони передають вогнегасник та інші засоби для гасіння пожеж. Голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк у коментарі Lviv.Media розповів, що їхнє товариство якраз і придбало вогнегасники для деяких церков Львівщини. "Ми почали купувати та розвозити вогнегасники для церков, щоб у разі пожежі їх можна було загасити. Також придбали мотопомпу для Церкви Святого Духа у селі Потелич. Зробили там запас води. Крім того, почали робити захист дерев'яних церков антипіренами, щоб дерево не горіло", — поділився Андрій Салюк.. Пам'яткоохоронець наголосив, що вже після перших бомбардувань українських міст почали захищати й пам'ятки Львівщини. Найбільш вразливими, на його думку, є вітражі, тож захист почали з них. "Перш за все почали захищати вітражі Петра Холодного в Успенській церкві, бо москалі бомбардують військову та адміністративну інфраструктуру. Поряд з церковю є обласна рада, і якби стрелили так, як в Миколаєві, то вибуховою хвилею винесло б вітражі", — пояснив Андрій Салюк.. Після Успенської церкви почали захищати вітражі й в інших храмах. Також почали захищати каплиці, вуличні скульптури та фонтани. Однак, за словами Андрія Салюка, зараз культурну спадщину найбільше захищають не пам'яткоохоронці, а чоловіки та жінки зі зброєю в руках. "Якщо сюди прийде москаль, то не буде ні культури, ні спадщини. Загалом я переконаний, що охорона культурної спадщини — це питання національної безпеки. Зараз йде війна не за територію, а йде війна світоглядів. Для росіян важливо знищити те, що не вписується в їхній формат "руского міра". А ми зараз воюємо за нашу культурну спадщину", — переконаний Андрій Салюк.. Нагадаємо, фонтани на площі Ринок загорнули у вогнетривкі та захисні матеріали. Захистили також і скульптурні композиції та вітражі Латинської катедри та костелу Св. Антонія. Захисними екранами закрили унікальні вітражі Успенської церкви авторства Петра Холодного 1928-33 рр. Також понад 170 музеїв Львівщини убезпечили від бомбардувань. Однак з міркувань безпеки не розголошують, як саме пам’ятки та експонати вберігають від загрози бомбардувань та бойових дій.