Лише близько 12 років Львів отримує воду цілодобово. Раніше її подавали за графіком. Містяни могли прийняти душ, приготувати щось чи попрати від 6.00 до 9.00 або з 18.00 по 21.00. Тепер же воду можна використовувати необмежено й у будь-який час. Чи не призведе це до нестачі води, а також про те, звідки Львів отримує воду тепер, якої вона якості та як її очищають — розповідаємо нижче. Звідки Львів отримує воду Львів отримує воду виключно з підземних артезіанських свердловин. Водночас більшість українських міст черпають воду з річок. “Артезіанська вода не потребує додаткового очищення, вона і так високої якості”, — пояснює начальниця відділу зв'язків з громадськістю Львівського комунального підприємства “Львівводоканал” Уляна Горбата.. Воду для міста видобувають одразу в 17 місцях. Вони розкидані територією області на відстані від 20 до 110 кілометрів від Львова. “Частина Сихівського і Личаківського району отримують воду з боку Золочева, Франківський район і частина Сихова на півдні отримують воду зі Стрия. До Залізничного району та частини Шевченківського воду постачають з Городоцького напрямку. До речі, це найстаріша наша гілка водозаборів. З 1901 року у селі Воля-Добростанська діє перший водозабір. Шевченківський район також отримує воду з північного напрямку”, — розповідає Уляна Горбата.. Загалом на Львівщині дуже розгалужена мережа водопостачання. Є понад 190 свердловин та близько 2,5 тисяч кілометрів трубопроводів. Якої якості вода у Львові Свердловини, з яких Львів отримує воду, є глибокими — від 35 до 200 метрів. Наразі цієї глибини достатньо, щоб забезпечити чистоту води. “У родовищах вода доброї якості, не містить домішок та відповідає усім вимогам. Хіміко-бактеріологічні показники ми перевіряємо щодня. Наша лабораторія працює безперервно та без вихідних. Багаторічна статистика свідчить, що відхилень від норми у воді немає”, — ділиться Уляна Горбата.. Вона також додає, що вода у Львові доволі тверда. Тобто має високий вміст солей. Але це абсолютно безпечно. “Львів'яни можуть нарікати на те, що у чайниках чи інших побутових предметах утворюється накип. Це пов'язано з твердістю води. Є така якісна характеристика води як вміст солей кальцію і магнію. Саме ці солі дають підвищену твердість, а під час кипіння випадають в осад і утворюють накип. Люди вважають, що це шкідливо, але насправді природно розчинені у воді солі кальцію і магнію потрібні для організму”, — пояснює Уляна Горбата.. Єдине, що може псувати якість води у Львові, — це залізо, яке іноді потрапляє у крани споживачів через старі трубопроводи. “Наш головний виклик — зберегти природну якість води, яку ми видобули з артезіанських свердловин. Адже вода проходить багато кілометрів мереж різного віку та з різного матеріалу. У нас понад 2,5 тисячі кілометрів мереж — це як відстань зі Львова до Лондона. Є труби, яким 50 років, а є і столітні. Тож наша найбільша проблема — стан інженерних комунікацій. Багато з них зношені, старі, іржаві та потребують заміни”, — зізнається Уляна Горбата.. Попри те, що “Львівводоканал” за кожної можливості намагається промити труби та очистити їх від іржі, повністю проблему може вирішити лише оновлення комунікацій. “З тих тарифних надходжень, які ми отримуємо, “Львівводоканал” може за рік змінити лише 20-25 кілометрів труб. Це тільки 1% від загальної протяжності комунікацій. Цього абсолютно недостатньо, адже у нас майже немає нових труб, а, наприклад, термін життя сталевих трубопроводів — 25-30 років. Усе, що більше, може протікати”, — розповідає Уляна Горбата.. Хоча коштів на оновлення комунікацій не вистачає, трубопроводи змінюють під час ремонтів вулиці. Так, під час реконструкції вулиці Пекарської та Степана Бандери повністю замінили водопроводи. Водночас якість води залежить не тільки від комунікацій та очищення, а й від того, яку воду ми випускаємо в навколишнє середовище. “У структурі послуг водопостачання існує ще й водовідведення. Коли ми використовуємо воду, натискаємо кнопку унітазу чи відкриваємо слив у ванній, вода витікає в каналізацію. Потім потрапляє на каналізаційні очисні споруди, а потім в найближчі водойми. А багатьох містах України згодом з цих же водойм водоканали беруть воду для того, щоб її очистити і подати споживачам. Тому від того, якою ми випустимо воду в навколишнє середовище, залежить якість води в наших кранах та чиєсь здоров'я”, — наголошує Уляна Горбата.. Саме тому вона радить нічого зайвого не викидати у каналізацію. “Усі відходи мають бути викинуті в смітник. Каналізація — це місце виключно для відходів життєдіяльності та туалетного паперу. Нічого іншшого туди не має потрапляти, інакше утворюються закупорки та зменшується прохідність каналізаційних труб”, — каже Уляна Горбата.. Як очищають воду У воді, яку отримують львів'яни, немає домішок, тому ретельного очищення вона не потребує. Натомість воду просто дезінфікують. “Робимо ми це за допомогою гіпохлориду натрію та електролізу (розклад речовин постійним електричним струмом, — ред.). Хлорид натрію, тобто звичайну кухонну сіль, ми розчиняємо у великих місткостях з водою. Через розчин пропускаємо струм. Відповідно відбувається процес розпаду хлориду натрію й утворюється гіпохлорид натрію, який має антисептичні та дезінфікуючі властивості”, — каже Уляна Горбата.. До речі, дезінфікують воду для львів'ян без використання хлору. Зараз 87% мешканців міста отримують воду очищену за допомогою гідрохлориду натрію. Чи достатньо водного ресурсу для Львова Львів розташований на водорозділі Балтійського та Чорного морів. Саме тому у місті немає річки, окрім Полтви, яку використовують як головний каналізаційний колектор. У таких умовах єдиний вихід — використовувати підземні джерела води. А вони, як і будь-які інші ресурси, можуть вичерпатися. "Якщо неграмотно і надмірно експлуатувати будь-яку енергію, вона вичерпається. Але поки що за даними гідрогеологічних експедицій у Львові запасів води має вистачити надовго. Джерела поповнюються водою зі снігу чи дощів", — розповідає завідувач кафедри гідротехніки й водної інженерії Львівської Політехніки Володимир Чернюк.. До того ж він додає, що за часів незалежності рівень споживання води у Львові зменшився. "Якщо трохи зануритися в історію, на час розвалу Радянського Союзу Львів мав 18 водозаборів. 17 з них поділялися за напрямками: північні, південні, східні та західні. А ще один водозабір був у Тернополі. Зараз воду звідти не використовують, бо на початку 90-х Львів споживав 500 тисяч метрів кубічних води на добу, а зараз більшість підприємств не працюють, і споживання води зменшилося", — пояснює Володимир Чернюк.. Експерт також зауважив, що у випадку дефіциту води, для Львова є альтернативи — це річка Дністер чи Стрий. До речі, зі Стрия воду беруть і зараз, але не безпосередньо з річки, а зі свердловин, які наповнюються річковою водою. "Стрий — гірська річка. Вона несе багато піску, а вода фільтрується через пісок і гальку. До свердловин вода доходить очищеною і без піску", — каже Володимир Чернюк.. Щодо України загалом Володимир Чернюк додав, що нашу країну відносять до держав з малим забезпеченням води. Тільки на Поліссі є достатньо цього ресурсу. "На сході чи в Криму мало води. Ми бачимо, яка ситуація на півострові. Не подаємо воду, і її немає. Хоч свердловин і набурили, але вони поповнюються сотні років. Тож, якщо не постачати воду, то її й не буде. А по Україні у нас є Дніпро, але ми не можемо забирати всю воду з нього чи інших річок. Треба просто по-господарськи ставитися до води", — ділиться експерт.. Як економити воду Коли чистите зуби чи миєте руки, закривайте кран. Для того, щоб прополоскати рот, наберіть склянку води. Слідкуйте за тим, щоб вода не протікала. Закривайте кран щільно. Перевірте на справність усю сантехніку. Важливо, щоб вода не текла даремно. Купуйте економну сантехніку. Наприклад, унітаз із двома режимами зливу чи посудомийку. Краще приймайте душ, а не ванну. Також намагайтеся використовувати економні насадки-розпилювачі для душу. Посудомийну і пральну машини завантажуйте максимально. Крім того, для прання використовуйте режим без додаткового полоскання. Коли миєте посуд вручну, вимикайте кран. Нагадаємо, нещодавно голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька в Києві на Форумі з екології та сталого розвитку заявила, що Україна вже за декілька десятків років може зіткнутися з дефіцитом якісної питної води.