У той час як безлад у вищих позиціях російської армії стає публічним, президент Володимир Путін представляє себе холоднокровним арбітром, що височіє над заворушеннями, намагаючись ще більше відсунути лідера ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина, і зображуючи повстання як внутрішню чвару, яку він успішно розв'язав. В інтерв’ю, опублікованому ввечері 13 липня, Путін оприлюднив нові подробиці тригодинної зустрічі в Кремлі з членами «Вагнера» та Пригожиним наприкінці червня, всього через кілька днів після повстання. Та ця інформація стала несподіванкою, оскільки Путін раніше засудив лідерів повстання як зрадників, пише The New York Times. Представляючи себе посередником, російський диктатор сказав, що він похвалив бійців ПВК за їхні «військові подвиги на передовій», але припустив, що Пригожина слід відсторонити та продовжити воювати під проводом іншого командира. Він сказав, що «жалкує, що вони були втягнуті» в заколот. «Я окреслив можливі шляхи їхньої майбутньої військової служби, в тому числі бойової. Багато з них ствердно кивали головою», — сказав Путін в інтерв’ю російським пропагандистам, додавши, що Пригожин, який сидів попереду й не бачив згоди «вагнерівців», відповів, що «хлопці не згодні з таким рішенням». Ця зустріч Путіна зі ЗМІ відбулась на тлі поглиблення таємниць щодо стану російської армії, оскільки вона стикається зі спробами українських захисників повернути собі тимчасово окуповані території. Відтак Путін прагнув створити імідж контролю, навіть коли повстання поставило під сумнів його утримання при владі та стабільність створеної ним системи. Так, після заколоту кілька старших офіцерів були затримані або звільнені зі своїх посад, за словами людини, близької до російських військових. Зокрема, виникли припущення щодо долі генерала Сергія Суровікіна, колишнього командувача силами в Україні, якого після повстання не бачили на публіці. Водночас цього тижня під час авіаудару української авіації в тимчасово окупованому Бердянську загинув ще один високопоставлений український командир. Питання про подальшу долю бійців ПВК «Вагнер» додають загадковості. Угода про припинення заколоту, яку допоміг організувати самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, передбачала домовленість про добровільне заслання в Білорусь «вагнерівців», але й досі немає жодних доказів того, що вони туди поїхали. 13 липня Пентагон заявив, що війська ПВК «Вагнер» не воюють у великій кількості в Україні. Тоді як Міноборони Росії за день до цього заявило, що найманці «здали» значну частину озброєння та техніки у лави ЗС РФ. Оскільки найманці неактивні та, здається, майже роззброєні, Кремль явно намагається применшити роль їхнього непокірного лідера. Незабаром після зустрічі в Кремлі Пригожин закрив свою медіаімперію, яка складалася з інформаційного агентства та кількох новинних сайтів. Також кілька днів потому його розкішний особняк у Санкт-Петербурзі став регулярною темою російської державної пропаганди, яка зображувала його власника дрібним і аморальним головорізом. Зокрема, демонструвалися пачки готівки, велика кількість вогнепальної зброї, паспорти, перуки та брикети того, що було описано як наркотики. Через кілька днів після заколоту Путін заявив, що Росія виплатила найманцям майже 1 мільярд доларів за рік. Але в інтерв'ю пан Путін дотримувався неоднозначної позиції, заявивши, що ПВК «Вагнер» не існує, «принаймні юридично». «У нас немає закону про приватні військові організації. Немає такої юридичної особи», — сказав Путін, намагаючись відхреститись від наслідків їх діяльності. Нагадаємо, після заколоту Євгена Пригожина російський диктатор Володимир Путін намагається отримати лояльність силовиків, щоб втримати владу.