Повстання найманців Вагнера в Росії поставило західних чиновників перед одним із їхніх найсерйозніших страхів: можливістю політичного хаосу та нестабільності в країні з найбільшим у світі ядерним арсеналом. Про це пише The Washington Post. Занепокоєння щодо того, хто може отримати контроль над російською зброєю масового знищення, довгий час зменшувало надії Заходу на те, що президент Володимир Путін може бути усунений від влади. Втім після місяців ядерної ескалації Путіна та інших високопоставлених російських посадовців, а також нові дебати серед московських аналітиків щодо використання ядерної зброї проти країн НАТО викликали сумніви щодо того, чи справді Путін забезпечує стабільність, необхідну для уникнення атомного Армагедону, чи він це ризик, якого вони повинні боятися найбільше. Російські офіційні особи грали на ядерних страхах Заходу протягом усієї війни, намагаючись підірвати підтримку союзників для України та сповільнити поставки зброї. І ця тактика, здається, спрацювала. Проте останніми тижнями занепокоєння посилилось, коли деякі російські аналітики та експерти аналітичних центрів із хорошими зв’язками відкрито проголосили «необхідність» для Москви нанести превентивний тактичний ядерний удар по країні НАТО, як-от Польща, щоб уникнути поразки у війні проти України. Після повстання ПВК «Вагнер» Сергій Караганов, колишній радник Кремля та впливовий російський політолог, подвоїв заклики до Москви зробити це. У попередній статті минулого місяця під заголовком «Важке, але необхідне рішення» Караганов стверджував, що ризик ядерного удару у відповідь по Росії та ядерного Армагедону «можна звести до абсолютного мінімуму». «Жоден розсудливий американський президент не поставив би Сполучені Штати під загрозу, пожертвувавши умовним Бостоном заради умовної Познані», — написав він у статті. Тоді як московський військовий аналітик Дмитро Тренін підтримав Караганова, стверджуючи, що Вашингтону слід «надіслати однозначний і більш ніж словесний сигнал». «Не слід приховувати можливість використання ядерної зброї в поточному конфлікті», — написав він в есе, закликаючи до перегляду ядерної доктрини Росії, яка обмежує використання ядерної зброї випадками, коли «існування Росії знаходиться під загрозою». Обидва есе були опубліковані впливовим російським зовнішньополітичним аналітичним центром Foreign Policy Research Foundation. Зокрема, Тренін поскаржився на те, що розміщення Росією ядерної зброї в Білорусі, яке, за словами Путіна, буде завершено до кінця року, «не викликало видимої тривоги в західних столицях». Водночас есе Караганова мають месіанський тон, який відображає ревний погляд Путіна на своє місце в історії й вирішення того, що Москва любить називати «проблемою України». Він стверджує, що «ядерну зброю винайшов Бог, щоб відродити страх людства перед Армагеддоном», наполягаючи на тому, що «цей страх потрібно відродити». Він вважає Росію «обраною історією», щоб знищити «західне ярмо» і «нарешті звільнити світ». Втім у Росії промайнув привид громадянської війни, коли найманці ПВК «Вагнер» рухалися колоною до Москви в умовах найсерйознішого політичного хаосу з 1993 року, коли президент Борис Єльцин наказав танкам обстріляти парламент країни, щоб придушити повстання законодавців. За словами речника Ради національної безпеки Джона Кірбі, коли повстання «вагнерівців» розгорнулося минулого місяця, офіційні особи Сполучених Штатів зв’язалися з Москвою, щоб запевнити Путіна, що повстання Пригожина є внутрішньою справою Росії. Ці запевнення підкреслили стурбованість західних лідерів тим, що Путін, відчуваючи західну змову або побоюючись поразки, може вдатися до радикальних дій. Повстання закінчилося, але будь-які нові різкі потрясіння у війні можуть спровокувати нестабільність у Росії. Нова серйозна поразка у війні може повалити Путіна, або це може призвести до його ескалації та використання тактичної ядерної зброї, сказав Анатол Лівен з Інституту відповідального державного управління Квінсі. «Якби Путін зіткнувся з втратою окупованого Криму, шанси ескалації були б надзвичайно високими, тому що він би вважав, що необхідно врятувати Крим, але на цьому етапі також необхідно було б врятувати свій режим», — сказав Лівен. Аналітики прогнозують серйозні внутрішні репресії в Росії, щоб запобігти будь-якому подібному повстанню з боку будь-якої озброєної групи у майбутньому. Захопивши військовий штаб у Ростові-на-Дону, «вагнерівці» рушили на північ до міста Воронеж, піднявши тривогу щодо сховища ядерної зброї Воронеж-45, розташованого приблизно в 130 милях на схід. Але навіть якби «Вагнер» націлився на зброю — найманці не змогли б її використати, кажуть аналітики. «Чи може озброєне угруповання на кшталт «Вагнера» взяти під контроль частину ядерної зброї Росії та якось використати або підірвати її? Коротка відповідь: ні, це практично неможливо», – зазначив Павло Подвиг, експерт з питань ядерної зброї в Інституті дослідження проблем роззброєння ООН. У червні на Петербурзькому економічному форумі Путін заявив, що ядерна зброя захистить Росію «в найширшому сенсі цього слова», але наразі «немає необхідності» її використовувати. Натомість згодом на пленарному засіданні Путіна запитали, чи захоче він їх використати, й він пожартував: «Що я маю сказати? Налякати весь світ? Навіщо нам лякати весь світ?» Але після вторгнення в Україну Путін і високопосадовці, включаючи заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова, постійно нагнітають ядерний страх. Оголошуючи про вторгнення, Путін попередив, що будь-яка країна, яка втрутилася у війну, зіткнеться з наслідками, «таких, яких не бачили за всю свою історію», недвозначно натякнувши на ядерну зброю. Через кілька днів він привів російську ядерну зброю в «особливу бойову готовність». Відтоді Росія призупинила участь у новій угоді СНО та оголосила, що ядерна зброя зберігатиметься в Білорусі. У вересні минулого року Путін прямо попередив, що Росія застосує ядерну зброю, якщо її території буде загроза. Це сталося, коли він заявив про анексію чотирьох українських областей. Тоді як в останньому ядерному попередженні Медведєв сказав, що ядерний апокаліпсис «не просто можливий, але цілком ймовірний» у статті в «Російській газеті», оскільки «немає табу» на використання ядерної зброї. Медведєв стверджував, що «Захід повинен погодитися на знищення «нацистського» уряду України» — якщо він не хоче «апокаліптичного кінця» цивілізації. Втім викликає занепокоєння питання, що, на думку Путіна, представляє собою «екзистенціальну загрозу» для Росії. «Зброя є, і є сценарії, за якими її можна використовувати. Однак ми, принаймні на даний момент, у двох кроках від цього. Якби Росія почала серйозно розглядати можливість використання ядерної зброї в Україні чи Польщі, спочатку б різкіше змінилася риторика Кремля», - сказав Павло Подвиг. У січні Бюлетень вчених-атомників перевів стрілки годинника Судного дня вперед на 10 секунд до 90 секунд до півночі, головним чином через «зростання небезпек війни в Україні». Артур Качпржик, аналітик з питань ядерної зброї в Польському інституті міжнародних відносин, сказав, що дискусія в Москві щодо удару по Польщі була формою ядерного примусу, спрямованого на залякування НАТО, і це викликало «занепокоєння, але точно не паніку». «Рівень цих дебатів у Росії та їх інтенсивність щодо потенційного ядерного використання вищі, ніж раніше. Якщо вони вірять, що Захід поступиться, це спонукатиме їх посилювати й посилювати ці загрози», — сказав він. За кілька днів до повстання «вагнерівців» президент США Джо Байден заявив, що ризик застосування Росією тактичної ядерної зброї проти Європи є «реальним». Але минулого тижня Кірбі сказав, що Сполучені Штати не бачать «жодних ознак того, що Путін зацікавлений рухатися в цьому напрямку», і не бачили нічого, що «змусило б нас змінити нашу власну позицію стримування». Водночас прокремлівські аналітики люблять стверджувати, що ядерна держава «не може програти» війну, попри історію військових невдач Москви та Вашингтона.