Якщо і є місто, яке стало одним із символів жорстокої війни на виснаження, то це Бахмут. Росія нищила його понад сім місяців, перетворивши на обвуглене та понівечене місто-привид. Кремль безупинно посилає солдатів і найманців ПВК «Вагнер» на українські позиції, зазнаючи великих втрат. У кількох точках, коли російські війська наближалися, місто було на межі падіння. Але місяцями українські бійці втримували цей населений пункт. Про це пише The Washington Post. До війни Бахмут був відомий переважно як центр соляної промисловості. Але невпинна боротьба за контроль над містом, яка, на думку аналітиків, не має стратегічного значення, перетворила його на поле не лише військової, а й політичної битви для обох сторін. Ситуація там «найскладніша» в країні, заявив президент України Володимир Зеленський у зверненні цього тижня. Тоді як українські чиновники повідомили, що війська країни можуть незабаром вийти з Бахмута. Де знаходиться Бахмут і яким він був до війни Бахмут — це місто на сході України в Донецькій області. Воно розташоване на південний схід від Краматорська, великого регіонального вузла та адміністративного центру Донбасу. Промислове місто з довоєнним населенням близько 71 000 осіб було відоме своїми соляними та гіпсовими шахтами. Це також місце виноробного заводу, заснованого за наказом радянського диктатора Йосипа Сталіна в 1950 році, який протягом десятиліть виробляв першокласне ігристе вино Радянського Союзу, перш ніж перейменувати бренд, коли Україна здобула незалежність у 1991 році. Бахмут вперше був охоплений війною у 2014 році, коли підтримувані Росією сепаратисти почали натиск, щоб захопити Донецьк. Того року бойовики «ДНР» ненадовго захопили частину міста, перш ніж українські сили вигнали їх звідти. Згодом у 2016 році жителі змінили радянську назву Артемівськ на історичну назву міста – Бахмут. Ця назва датується 1571 роком, коли тут було козацьке поселення. Коли почалися активні бойові дії у Бахмуті Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну минулого року, у травні Бахмут потрапив під російський обстріл. Тоді Росія намагалася оточити українські сили на Донеччині та Луганщині. Згодом Москва заявила, що має на меті повністю захопити ці два регіони, які належать до тих, які вона анексувала у вересні 2022 року. Відтоді війна перетворила Бахмут на руїни. У місті залишилися лише кілька тисяч жителів, більшість з яких – літні люди. Чому Бахмут такий важливий і для України, і для Росії Спочатку Бахмут не мав «особливо символічно чи стратегічного значення», сказала Кароліна Хірд, аналітикиня, яка спеціалізується на Росії в Інституті вивчення війни. Але місто привернуло увагу Євгенія Пригожина, керівника ПВК «Вагнер», відомої своєю жорстокою тактикою та втручанням у конфлікти в Африці та Сирії. Відтак Пригожин відправив до Бахмута десятки тисяч найманців, багато з яких було набрано з російських в’язниць, демонструючи дивовижну готовність пожертвувати цими бійцями заради поступових територіальних здобутків. Командири «Вагнера» посилали хвилю за хвилею часто погано навчених колишніх засуджених до українських позицій, зазнаючи при цьому великих втрат. Водночас для Пригожина ця битва є шансом продемонструвати здібності «вагнерівців» — навіть ціною величезних людських витрат — оскільки він бореться з російським військовим командуванням за вплив. Крім того, як не парадоксально, кажуть аналітики, місто також набуло надзвичайного політичного значення для обох сторін частково тому, що там були такі інтенсивні бої. Оскільки восени українські війська здійснили успішний контрнаступ й повернули територію, яку Росія захопила раніше під час війни, бойові дії вздовж лінії фронту здебільшого зупинилися. Бахмут – одне з небагатьох місць, де російські війська досягли успіхів, тому для Москви захоплення міста дало б важливий підйом морального духу. Натомість для українців Бахмут став емблемою спротиву. Гасло «Бахмут тримається» – це лозунг. Так, коли Зеленський відвідав Бахмут у грудні, він назвав місто «фортецею нашої моралі». А вже наступного дня під час поїздки до Вашингтона Зеленський подарував Конгресу прапор із Бахмута та порівняв битву з відомим переломним моментом у Війні за незалежність США. «Як і битва за Саратогою, битва за Бахмут змінить траєкторію нашої війни за незалежність і свободу», — сказав він американським законодавцям. Динаміка бойових дій у Бахмуті З вересня часто здавалося, що Бахмут знаходиться на межі падіння, й українські чиновники наголошували, що там точаться найзапекліші бої. Але українські війська втримали позиції протягом зими. Водночас поки росіяни просуваються вперед поблизу Бахмута, українці викопують резервні захисні споруди. Протягом останнього тижня бої посилилися, російські війська активізували атаки та намагалися оточити Бахмут та українські війська, що залишилися там. Зокрема у п'ятницю, 3 березня, Пригожин заявив, що його бійці «практично оточили» місто. Натомість Інститут вивчення війни, посилаючись на відео з геолокацією, заявив у четвер, 2 березня, що прокремлівські сили досягли успіхів у районах поблизу Бахмута. Але український військовий Юрій Сиротюк, який дислокується на півночі міста, у коментарі The Washington Post 3 березня сказав, що бої продовжуються, й українські сили все ще контролюють деякі райони та не отримали наказу відступати. Інші українські військовослужбовці повідомили, що розгортаються додаткові підкріплення, а деяким спеціалізованим підрозділам наказано переміститися на найближчі резервні позиції. До того ж оскільки російські війська досягли успіхів в останні тижні, деякі українські чиновники зазначили, що війська можуть відійти. Цю тезу минулого місяця підтвердив й Зеленський, коли заявив, що Україна утримуватиме Бахмут, але «не за будь-яку ціну». «Наші військові, очевидно, збираються зважити всі варіанти. Поки що вони утримували місто, але, якщо знадобиться, вони стратегічно відступлять, тому що ми не збираємося жертвувати всіма нашими людьми просто так», – сказав Олександр Роднянський, радник Зеленського з економічних питань. Що може означати перемога Росії в Бахмуті Якщо російські сили витіснять українські війська з Бахмута, це стане рідкісною військовою перемогою для Росії за останні місяці та символічною перемогою для Кремля загалом. У Росії такий результат міг би підвищити статус ПВК «Вагнер» та Пригожина. За словами аналітиків, в такому випадку Пригожин міг сказати, що він «єдиний, хто зараз веде війська до перемоги». Проте з точки зору стратегічної цінності така перемога була б пірровою. Саме місто практично зруйноване. Це може дати росіянам відправну точку, з якої вони зможуть рухатися на північний захід по трасі E40 до Слов’янська або на північ до міста Сіверськ. Втім російські війська вже намагалися взяти ці міста раніше, але не змогли. Натомість українці викопали запасні захисні споруди в сусідніх населених пунктах, що, ймовірно, ускладнить просування Росії. Тож навіть якщо Україна вийде з Бахмута, вона вже встигла виснажити російські сили. Білий дім нещодавно підрахував, що близько 30 000 бійців «Вагнера» були поранені або вбиті під час багатомісячної битви. Водночас приголомшливі втрати та витрачені ресурси можуть ускладнити Москві створення ефективної оборони на півдні, де Україна, ймовірно, готується почати весняний контрнаступ. Нагадаємо, австрійський військовий аналітик Маркус Райснер озвучив три можливі сценарії розвитку подій довкола Бахмуту та дав свій прогноз щодо подальшого ходу війни Росії проти України цього року. Детальніше про це можна дізнатись тут.