Захід продовжує цільову політику «батога і пряника», щоб остаточно розірвати всі можливі російсько-китайські зв’язки. І рішення КНР зняти заборону на експорт вугілля з Австралії ще більше надихає на перемогу України, оскільки надалі це вплине на «путінське питання». Який вплив глобальні світові процеси мають у розрізі війни України проти Росії, розповідаємо нижче. Геополітичне протистояння КНР та Австралії може перерости у загрозу Прикладом регіональної, воєнно-політичної раціональної практики є доволі неочікуване рішення КНР зняти заборону на експорт вугілля з Австралії, одночасно з цим суттєво скоротити частку російського вугілля у закупівлях — і це куди більш значуща подія, ніж може здатися, на перший погляд. З 2018 року Австралія та КНР перебувають у дуже жорсткому геополітичному протистоянні, після того, як австралійський уряд заборонив діяльність «Huawei» та «ZTE» у сфері телекомунікацій та «5G», які західними розвідками офіційно вважаються, як ті, що найбільш тісно пов’язаними з китайськими спецслужбами. У відповідь КНР запровадив жорстке обмеження на торгівлю з Австралією, і під заборону потрапили багато статей австралійського експорту, включно з вугіллям. Зрешто, це призвело до того, що Австралія, стурбована загрозами, які зростають з боку КНР, змінила свою позицію щодо участі у військових та політичних альянсах регіону, а пізніше саме за її ініціативи було створено новий воєнно-політичний альянс «AUKUS», а також активізувалася співпраця в рамках «QUAD». Фактично, з початку 2020 року Австралія перетворилася на другу після США країну, життєво зацікавлену в протистоянні з КНР. Ні Японія, ні Велика Британія, ні навіть Тайвань так жорстко до цього не позиціонували себе, як Австралія. Починаючи з 2020 року Австралія фактично готувалась до війни. Як потепління австралійсько-китайських стосунків впливає на війну в Україні Російське вугілля поступається якістю за австралійське. Таким чином, це сприяє потеплінню австралійсько-китайських відносин, яке розглядають в контексті можливого пом’якшення відносин КНР з усім Заходом. Економічна стабільність та передбачуваність — це те, заради чого розумні лідери можуть піти на політичні компроміси. Разом з тим, слід уважно спостерігати, чи сприятиме це вирішенню «путінського питання». Тим часом саме про «путінське питання» з особливим акцентом сьогодні згадувала Польща і Туреччина: перша країна в частині того, що Росія за жодних обставин не повинна перемогти у війні проти України, оскільки це може привести до Третьої світової війни» (заява прем’єра-міністра Польщі Матеуша Моравецького). Друга країна, заявила про готовність виступити жорсткою домінантою складовою, щоб домогтися локального припинення вогню в Україні («Hurriyet Daily News»). Зазначені заяви варто розглядати в контексті воєнно-політичного розкладу Вашингтону, який користується послугами Варшави, як своїм речником в Європі, а також політичної гри навколо питання надання Анкарі винищувачів «F-16». Захід хоче остаточного розриву російсько-китайських зв’язків Нещодавно The Washington Post написав, що президент США Джо Байден зіштовхнувся з запереченнями в Конгресі проти продажу військових літаків Туреччині. Таким чином, Захід намагається остаточно розірвати російсько-китайські зв’язки, залишивши одну сторону наодинці з подальшим розпадом, а другій стороні дають шанс виправитись, оскільки, подальший розвал Росії буде мати наслідки для всього світу. Тож, сьогоднішнє рішення КНР зняти заборону на експорт вугілля з Австралії засвідчує, що така політика вже дає свої позитивні результати. Китай вчиться на поганому досвіді Росії Тайвань заявив, що Китай вчиться на помилках Росії під час війни проти України, щоб краще підготуватися до можливого нападу на Тайвань. Після того, як КНР пом’якшила «політику нульового ковіду», їй стали вкрай потрібні ресурси на своє економічне відновлення. Але ресурси мають бути «чистими» та незаплямованими українською кров’ю. Так, КНР може й далі купувати вугілля в Росії, але російське вугілля військово-політично їх дискредитує, тож жоден західний інвестор не погляне в його бік. Отже, країни вже почали домовлятися між собою, і одним із прийнятих рішень стало поновлення закупівель австралійського вугілля, а це дуже позитивний чинник. Що відбувається в Україні Кремль продовжує свій політичний наступ на інформаційне поле України і робить наступний крок, випускаючи в світ програмну статтю Медведчука, в якій виклали новий план русифікації України. Ця стаття і є тією самою дав початок інформаційній кампанії. Окрім цього, Медведчук у своїй статті оголошує себе та своїх прихильників «партією світу» і висуває тезу про необхідність «створити відповідний політичний рух». Але це передусім діє на свідомість деморалізованого російського суспільства та на керовані маси, прикладом якої є постколоніальна (довоєнна) Україна, де про одних із реальних господарів країни (олігархів) відверто заговорили лише після Революції Гідності у 2013-2014 років. Тож Кремль, виставляючи як обличчя своєї інформаційно-політичної кампанії проти України саме Медведчука, безмірно помиляється. Це свідчить про недалекоглядність самого Путіна і його повної нездатності орієнтуватися в сучасній військово-політичній реальності. Попри все, Росія не розуміє, що українське суспільство далеко не деморалізоване, а навпаки — сповнене впевненості у своїй перемозі над окупантом. Йде оборонна війна, а меркантильний вплив олігархів на цьому фоні всіляко приховується, оскільки вони самі вимушені трансформуватись під війну. Нагадаємо, США розмістять у Японії модернізований підрозділ Корпусу морської піхоти. Він здатний вести вогонь протикорабельними ракетами з острова Окінава для стримування Китаю.