Реактивні системи залпового вогню HIMARS мають високу ефективність ураження, якої донедавна вимагала наявність літаків, кораблів чи громіздкої гусеничної техніки. Така революція у способах ведення війни різко схилила чашу терезів у війні між Україною та росією. Про це пише The Wall Street Journal у матеріалі про український екіпаж HIMARS. Як зазначає видання, системи HIMARS здатні знищувати російські військові бази, склади боєприпасів та інфраструктуру далеко за лінією фронту. 16 переданих цього літа HIMARS допомогли ЗСУ зупинити вторгнення росії. «HIMARS є унікальним поєднанням дальності, точності та мобільності, що дозволяє цим системам виконувати роботу, яку традиційно виконують десятки пускових установок, що випускають тисячі снарядів. Високоточність HIMARS руйнує логістику, від якої залежить піхота на лінії фронту», — пише TWSJ. Зокрема, ракети HIMARS вразили сотні російських цілей, включаючи командні центри, склади боєприпасів, автозаправні станції та мости, що спричинило знищення маршрутів постачання для підрозділів на передовій. За оцінками українського командування, HIMARS на 70% забезпечили просування ЗСУ на Херсонському напрямку. Ланцюжок постачання для підрозділів HIMARS складається з фабрично упакованих ракетних контейнерів, схованих у сільській місцевості та зазвичай прихованих листям. Команди HIMARS доїжджають до місць, де приховані боєприпаси. Група заряджальників із трьох осіб виймає відпрацьовані контейнери та замінює їх на нові протягом п’яти хвилин за допомогою крана, інтегрованого в транспортний засіб. Зазначається, що російські РСЗВ потребують близько 20 хвилин для установки на місці запуску та 40 хвилин для перезарядження. Це критичний час для того, щоб противник відкрив вогонь у відповідь. HIMARS же швидко їздить та має броньовану кабіну для екіпажу. У матеріалі додають, що екіпажу HIMARS надходять географічні координати з описом цілі та інструкціями щодо того, чи використовувати розривні ракети для броньованих цілей чи осколкові заряди для ураження особового складу. Координати надходять з різних джерел, зокрема з розвідки США та партизанів на тимчасово окупованих територіях. Потім командири HIMARS вибирають відповідне місце запуску та направляють машини на місце. Коли машина досягає місця запуску, націлювач натискає одну кнопку, щоб навести ракети вгору, і іншу кнопку, щоб відбувся пуск ракет.