Повітряні Сили України регулярно фіксують та повідомляють про активність тактичної авіації ворога, зокрема зліт МіГ-31К. Цей радянський винищувач-перехоплювач дальнього радіусу дії викликає особливу увагу через можливість застосування аеробалістичних ракет “Кинджал”. У матеріалі розповідаємо, що відомо про МіГ-31 та його технічні характеристики. МіГ-31: історія створення та призначення винищувача МіГ-31 – двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії, модернізований варіант радянського МіГ-25 1970-х років. Літак розроблявся для прикриття території СРСР від авіаційних крилатих ракет. Радянські авіаконструктори мали створити наступника Ту-128 – баражуючого перехоплювача, здатного протистояти новим загрозам. Проєкт МіГ-31 багато в чому став безпрецедентним для радянської авіації: акцент робили на автономне виконання бойових завдань, тоді як попередні перехоплювачі ВПС СРСР діяли лише у тісній взаємодії з наземними пунктами наведення, часто у повністю автоматичному режимі за командами з командного пункту. Перший політ МіГ-31 відбувся 16 вересня 1975 року, а на озброєння його прийняли 6 травня 1981 року. При цьому серійне виробництво почалося ще у 1979 році, окремим конструкторським бюро №155 (сьогодні це Відкрите акціонерне товариство Російська літакобудівна корпорація МіГ). Протягом кількох років полки Міг-31 мали статус спецназу у складі ППО. Сьогодні літак використовується для виявлення та знищення повітряних цілей на малих, середніх і великих висотах. Винищувач МіГ-31 здатен діяти цілодобово та за будь-яких погодних умов. Крім того, він діє під час застосування активних і пасивних радіолокаційних перешкод та при використанні фальшивих теплових цілей. Технічні характеристики винищувача МіГ-31 Екіпаж літака складається з двох осіб: пілота та штурмана-оператора. Довжина – 22,62 м, розмах крила – 13,45 м², висота – 6,45 м, маса порожнього літака – 21 820 кг, споряджена маса – 39 150 кг, максимальна злітна – 46 200 кг. МіГ-31 оснащений двома турбовентиляторними двигунами Д-30Ф6 з форсажною тягою 15 500 кг/с. Максимальна швидкість на великій висоті перевищує 3 000 км/год, на малій висоті – 1 500 км/год. Практична стеля літака – 22 500 м, динамічна – до 30 000 м. Бойовий радіус залежно від висоти та швидкості становить від 720 до 1 450 км, перегінний – до 5 400 км з дозаправкою в повітрі. Озброєння винищувача МіГ-31 МіГ-31 має одну 23-мм шестиствольну роторну гармату ГШ-6-23М та 8 точок підвісу для ракет. Серед них “повітря-повітря” – Х-58Е, Р-40, Р-60МК, Р-73, Р-37М, Р-77М, а також “повітря-поверхня” – Х-58 і аеробалістична ракета Х-47М2 “Кинджал”. Модифікації винищувача МіГ-31 має багато модифікацій. Основні серед них: МіГ-31Б – серійна версія з дозаправкою в повітрі; МіГ-31БС – модернізована версія МіГ-31Б без штанги для дозаправки у повітрі; МіГ-31БМ – модернізований винищувач з оновленою системою керування озброєнням і БРЛС, здатний виявляти цілі на відстані до 320 км і супроводжувати до десяти повітряних об’єктів одночасно; МіГ-31БСМ – оновлення МіГ-31БС 2014 року, без дозаправки в повітрі; МіГ-31К – носій гіперзвукових ракет “Кинджал”; МіГ-31И – платформа для старту запуску малих космічних апаратів; МіГ-31Д – експериментальна версія для носіння протисупутникової ракети 79М6 “Контакт”; МіГ-31ДЗ – серійний винищувач-перехоплювач з дозаправкою в повітрі. Зазначимо, що від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Росія активно застосовує МіГ-31К як пускову платформу для аеробалістичних ракет “Кинджал”. Цей винищувач використовується не лише для ударів, а й як інструмент психологічного тиску – залякування населення та провокування тривалих повітряних тривог.