27 квітня 2025 року православні християни України відзначатимуть особливе свято – Провідну неділю. Це день, коли живі "провідують" померлих, несучи на цвинтарі не лише квіти та частування, але й світлу пасхальну радість. Про глибинний зміст цього дня, його багатовікові традиції та правильне відзначення – у нашому матеріалі. Що таке Провідна неділя та коли вона відзначається? Провідна неділя – це перша неділя після Великодня, яка в церковному календарі має декілька назв, кожна з яких розкриває особливий аспект свята: Томина неділя – на честь апостола Фоми (Томи), який, за євангельською розповіддю, саме цього дня увірував у воскреслого Христа, торкнувшись Його ран. Антипасха – у перекладі з грецької означає "замість Пасхи" (не "проти Пасхи"), оскільки для перших християн це свято було немовби повторенням пасхальної радості. Гробки – через народну традицію відвідувати в цей день могили (гроби) померлих родичів. Радуниця – у деяких регіонах України та Білорусі, від слова "радість", підкреслюючи, що поминання відбувається в радісному пасхальному дусі. У 2025 році Провідна неділя припадає на 27 квітня. Ця дата щороку змінюється відповідно до дати Великодня, який у 2025 році відзначатиметься 20 квітня. Історія свята: від апостола Фоми до українських традицій Основою церковного відзначення Томиної неділі є євангельська розповідь про апостола Фому. Коли інші учні розповіли йому про воскресіння Христа, він відповів: "Якщо не побачу на Його руках слідів від цвяхів і не вкладу пальця свого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю". Через вісім днів Ісус з'явився апостолам знову, хоча двері були зачинені, і звернувся до Фоми: "Подай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої; і не будь невіруючим, але віруючим". Уражений Фома вигукнув: "Господь мій і Бог мій!". Ця історія залишається актуальною через тисячоліття, адже торкається вічного питання віри та сумнівів. Апостол Фома став символом шляху від сумніву до глибокої віри – шляху, який проходить багато людей. Святкування восьмого дня після Пасхи має глибокі корені в християнській традиції. Святий Григорій Богослов (IV ст.) у своєму слові на Томину неділю говорив: "Справжню онову ми сьогодні празнуємо, переходячи від смерті до життя. Тож скиньте зі себе старого чоловіка й оновіться та живіть в обнові життя". В українській традиції свято набуло особливого значення через поєднання церковної пам'яті про апостола Фому з народним звичаєм поминання померлих. Ця синергія створила унікальний культурний феномен, де богословське розуміння перемоги життя над смертю знайшло своє втілення у конкретних дієвих практиках. Традиції Провідної неділі в Україні Сучасне відзначення Провідної неділі – це гармонійне поєднання церковних обрядів і народних звичаїв. День традиційно розпочинається з відвідування богослужіння у храмі, де здійснюється особлива пасхальна поминальна служба. Після цього люди йдуть на кладовища, щоб віддати шану померлим родичам. Головні традиції цього дня: Впорядкування могил – ще напередодні або зранку родичі прибирають могили близьких, прикрашають їх квітами, оновлюють лампадки. Принесення пасхальних страв – на могили приносять крашанки, паски та інші великодні страви як символ поділу пасхальної радості з померлими. Молитовне поминання – біля могил читають особливі молитви за упокій душ померлих, а замість традиційного "Вічна пам'ять" тричі співають "Христос Воскрес". Спільна трапеза – після відвідин могил родина збирається за спільним столом, щоб у родинному колі пом'янути предків. Важливо розуміти, що Провідна неділя – це не день скорботи, а день радісного поминання, коли християни діляться пасхальною радістю з тими, хто вже відійшов у вічність. Саме тому церква застерігає від перетворення цього дня на привід для застілля з надмірним вживанням алкоголю. Духовне значення свята: міст між живими та померлими Що робить Провідну неділю особливою в релігійному календарі? Насамперед її унікальне розташування – одразу після найбільшого християнського свята Воскресіння Христового. Це не випадково, адже саме через призму Великодня християни переосмислюють своє ставлення до смерті. Богословський зміст Провідної неділі полягає в утвердженні зв'язку між живими та померлими через спільну віру у воскресіння. У церковній традиції смерть розглядається не як кінець, а як перехід до іншого буття, а молитва за померлих є проявом любові, яка не припиняється зі смертю фізичного тіла. Сучасні богослови наголошують, що справжнє вшанування пам'яті померлих полягає не в залишенні їжі на могилах (цей звичай має дохристиянське походження), а в щирій молитві та добрих справах, які ми робимо в пам'ять про них. Як правильно відзначати Провідну неділю? У час, коли багато українців повертаються до своїх духовних коренів, важливо розуміти, як гідно вшанувати пам'ять предків у Провідну неділю: Відвідайте храм – розпочніть день із участі в богослужінні, замовте поминальну службу за померлими родичами. Приведіть до ладу могили – прибирання, впорядкування та прикрашання місць поховання є виявом нашої поваги та любові. Запаліть свічку – вогонь свічки символізує молитву та світло Христове, яке осяює душі померлих. Промовте молитву – щира молитва за упокій душі має більшу цінність, ніж будь-які матеріальні приношення. Згадайте добрим словом – поділіться спогадами про померлих з родиною, особливо з молодшими поколіннями, щоб зберегти пам'ять про них. Чого слід уникати: Надмірних застіль – Провідна неділя не повинна перетворюватися на привід для бенкету. Вживання алкоголю на кладовищі – це суперечить християнському розумінню пам'яті про померлих. Залишення їжі на могилах – цей звичай має язичницьке походження і не відповідає християнському розумінню поминання.