Великодній понеділок, або як його ще називають — Поливаний понеділок, — це особливий день у календарі українських свят, що настає одразу після Великодня. Цей день наповнений унікальними традиціями, обрядами та звичаями, які мають глибокі історичні корені. У 2025 році Обливаний понеділок припадає на 21 квітня. Розглянемо детальніше, що це за свято, звідки воно походить та які традиції з ним пов'язані. Оскільки Великдень у 2025 році припадає на 20 квітня (ця дата буде спільною для християн як східного, так і західного обрядів, що трапляється нечасто), Обливаний понеділок ми відзначатимемо 21 квітня. Цей день в Україні є офіційним вихідним, що дозволяє людям повністю зануритись у святкування та дотримуватися всіх традицій. Походження свята Поливаний понеділок Традиція Обливаного понеділка має глибоке коріння, що сягає ще дохристиянських часів. У давні часи вода вважалася джерелом життя та цілющої сили. Весняні ритуали обливання були пов'язані з обрядами викликання дощу та очищення. У Київській Русі це свято тривало три дні і називалося "Волочильники". Протягом цього часу було заведено обливати "все і всіх". Перший день Великодня був присвячений ритуальним візитам до односельців, а молоді хлопці, які виконували роль обливальників, відвідували будинки, де жили незаміжні дівчата. З приходом християнства цей язичницький звичай трансформувався, але зберіг свою основну символіку — очищення, святкування весни та відродження природи. Обливаний понеділок став частиною великодніх святкувань і тепер асоціюється з радістю, веселощами та початком весни. Чому він називається Обливаним понеділком Назва "Обливаний понеділок" походить від головного звичаю цього дня — обливання водою. Згідно з традицією, молоді хлопці зранку ходили по хатах і обливали водою дівчат, особливо тих, які їм подобалися. Це був своєрідний спосіб виявлення симпатії. Існує кілька версій походження цієї традиції: За однією з них, обливання символізує очищення від гріхів та оновлення душі За іншою — це нагадування про хрещення і духовне відродження Третя версія пов'язує цей звичай із давніми віруваннями в магічну силу води, яка дарує здоров'я, красу та плодючість Крім назви "Обливаний", цей день також називають "Волочильним понеділком". Слово "волочити" означало ходити в гості з подарунками, що також було важливою частиною святкування. Традиції та обряди Великоднього понеділка Обливання водою Основною традицією Обливаного понеділка є, звісно, обливання водою. В деяких регіонах України існував звичай, коли незаміжню дівчину виводили на двір, а молоді хлопці тричі обливали її шию водою, промовляючи "Христос воскрес!". Дівчина мала відповісти "Воістину воскрес!" і запросити їх до хати, де дарувала кожному крашанку. У різних регіонах України ця традиція мала свої особливості: На Гуцульщині хлопці зазвичай обливали дівчат парфумами або чистою джерельною водою На Поділлі обливали всіх підряд, не зважаючи на вік і стать На Закарпатті хлопці могли навіть занурювати дівчат у річку або струмок Вважалося, що вода в Обливаний понеділок має особливу силу — дівчина, яку облили, буде здоровою, красивою та швидко вийде заміж. Відвідини хрещених батьків Ще одна важлива традиція цього дня — відвідини хрещеників своїх хрещених батьків. Хрещеники приносили своїм хрещеним батькам великодні подарунки — крашанки, паски та інші смаколики. Це був знак вдячності та поваги. Хрещені, своєю чергою, також дарували подарунки своїм хрещеникам. Обмін писанками та крашанками У Великодній понеділок люди обмінювалися писанками та крашанками не тільки з хрещеними, але й з родичами, сусідами та друзями. Цей звичай символізував бажання миру, злагоди та добробуту. Відвідування кладовищ На Поліссі в Обливаний понеділок було заведено відвідувати кладовища і вшановувати пам'ять померлих родичів. Люди приносили на могили крашанки, паски та інші великодні страви, щоб "розговітись" з померлими. Гостини у кумів Ще однією традицією Обливаного понеділка було відвідування кумів. Куми ходили один до одного в гості, дарували подарунки та разом святкували. Як святкують Обливаний понеділок в інших країнах Обливаний понеділок святкують не лише в Україні, але й у багатьох інших європейських країнах, особливо у слов'янських: Польща — "Śmigus-Dyngus" (Шмігус-Дингус), де традиція обливання водою дуже поширена. Хлопці обливають дівчат водою або парфумами, а наступного дня дівчата можуть "помститися". Чехія — "Velikonoční pondělí" (Великодній понеділок), де хлопці б'ють дівчат спеціальними прикрашеними вербовими гілками ("поплетень"), а дівчата обливають їх водою. Словаччина — традиції схожі на чеські, але тут хлопці можуть обливати дівчат водою або парфумами. Угорщина — "Húsvét hétfő" (Великодній понеділок), де хлопці читають вірші дівчатам, а потім обливають їх водою або парфумами. Що не можна робити в Обливаний понеділок У народній традиції існують певні заборони та обмеження, яких рекомендується дотримуватися в Обливаний понеділок: Не можна працювати — це святковий день, який слід присвятити відпочинку, святкуванню та спілкуванню з близькими. Не слід ображатися на обливання — взяти участь у ритуалі вважалося доброю ознакою, а відмова могла привабити невдачу. Не варто відмовляти у гостинності — в цей день важливо приймати гостей та самому ходити в гості. Не можна сваритися та конфліктувати — Обливаний понеділок повинен бути днем радості та злагоди. Не варто обливати людей, які цього не бажають — хоча обливання є традицією, важливо з повагою ставитися до бажань інших. У сучасній Україні традиції Обливаного понеділка збереглися, але дещо трансформувалися. У містах обливання часто перетворюється на жартівливе бризкання невеликою кількістю води або парфумів. Проте в деяких регіонах, особливо на заході України, традиції зберігаються майже без змін. Великий понеділок залишається важливим днем для зміцнення родинних зв'язків — люди відвідують родичів, друзів та кумів, обмінюються подарунками та святковими стравами. У 2025 році, коли Обливаний понеділок припадає на 21 квітня, це буде чудовою нагодою зануритися в атмосферу українських традицій, зібратися з родиною та друзями, а можливо — і відродити деякі старовинні звичаї, які додають унікальності нашій культурній спадщині.