12 січня День політв'язнів як символ спротиву українського народу В'ячеслав Чорновіл створив нову традицію в тюремній камері. У 1975 році він написав звернення до політв'язнів мордовських таборів, пропонуючи відзначати 12 січня як день єдності та спротиву. Цю ініціативу підтримали спочатку в'язні, а потім і українська діаспора по всьому світу. День українського політв'язня ніколи не затверджували офіційними постановами — він народився як громадська ініціатива в найтемніші часи репресій. Чорновіл обрав саме 12 січня через символічне значення — цього дня в 1972 році КДБ розпочало масові арешти української інтелігенції, які увійшли в історію як "великий погром". За один день затримали десятки активістів, серед яких були Серед заарештованих 12 січня 1972 року були: Василь Стус — поет і перекладач, який перетворив табірні будні на високу поезію. Його вірші, написані в неволі, стали голосом цілого покоління борців за свободу. У 1985 році Стус загинув у карцері табору особливого режиму на Уралі. Іван Світличний — літературознавець і поет, який створив у своєму київському помешканні культурний центр шістдесятників. Навіть у таборах він продовжував писати вірші та перекладати європейських класиків. Євген Сверстюк — філософ і письменник, автор самвидавного есею "Собор у риштованні". У таборах він написав десятки глибоких філософських праць, які потай передавали на волю. В'ячеслав Чорновіл — журналіст, який створив і редагував підпільний "Український вісник". У неволі він не припиняв боротьби, організовував акції протесту та писав звернення до світової спільноти. Іван Дзюба — літературний критик, автор праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?", яка викривала колоніальну політику СРСР. Його книга стала маніфестом українського руху опору. Стефанія Шабатура — художниця-килимарниця, яка навіть у таборі створювала мистецькі роботи. Її гобелени, вишивки та малюнки конфісковували та знищували, але вона продовжувала творити. Ірина Стасів-Калинець — поетеса і науковиця, яка разом із чоловіком Ігорем Калинцем стала символом незламного подружжя в таборах. Писала вірші для дітей, які таємно передавала на волю. Політв'язні відзначали цей день навіть у таборах — оголошували голодування, писали звернення та листи протесту. Так простий календарний день перетворився на символ незламності духу та єдності українців у боротьбі за свободу. Нові виклики 12 січня — День політв'язнів зараз набуває нового звучання. За ґратами в Росії, Білорусі та на окупованих територіях перебувають сотні українських громадян. Серед них журналіст Владислав Єсипенко, якого окупанти катували в Криму. Координатор "Кримської солідарності" Наріман Джелял, якого російські спецслужби звинуватили у диверсії. Режисер Олег Сенцов провів п'ять років у російській в'язниці, а зараз воює в лавах ЗСУ. Правозахисник Максим Буткевич, був захоплений в полон під час виконання бойового завдання. Режим самопроголошеного Олександра Лукашенка у Білорусі утримує за ґратами щонайменше 12 громадян України, яких судили за політично мотивованими статтями. Україна використовує всі можливі міжнародні механізми для звільнення своїх громадян. Правозахисні організації фіксують порушення прав людини в місцях несвободи, а українська дипломатія тримає питання політв'язнів на порядку денному всіх міжнародних майданчиків. Нинішні політв'язні, як і їхні попередники з радянських часів, демонструють незламність духу та вірність своїм переконанням попри тортури та знущання. Їхні історії нагадують: боротьба за свободу та людську гідність триває.