Станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває від 5,6 до 6,7 млн українців. Це на 0,3–0,5 млн більше, ніж станом на кінець минулого року. З них 63% планують повернутися на батьківщину після завершення бойових дій. Про це йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії (ЦЕС). Експерти вважають, що причинами зростання чисельності біженців стали удари Росії по енергосистемі України цієї зими, посилення ракетних атак у травні на міста України, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня 2023 року. Згідно з даними Європейської служби статистики, станом на травень 2023 року, найбільша частка українських біженців перебуває в Німеччині (27%) та Польщі (24%). Багато з них після початку повномасштабного вторгнення відчутно збідніли. Зокрема, частка біженців, яким вистачало грошей, скоротилася з 27,8% до війни до 6% станом на травень 2023 року. Водночас частка тих, кому вистачало лише на їжу, зросла до 24,6% станом на травень 2023 року — це на 16,3% більше, ніж до війни. Згідно з опитуванням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, переважна кількість українців (63%), які зараз перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Однак треба розуміти, що чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптується до життя за кордоном і не захоче повертатися. Крім цього, деякі українці (6,8%) вважають, що перспективи для їхніх дітей є кращими за кордоном. Ключовими чинниками у повернення біженців додому після завершення конфлікту є: безпека, наявність житла, куди можна повернутися, можливість багато заробляти, порівняння загальних умов життя вдома та в країні їх перебування. Також люди, які виїхали із зони бойових дій, можуть не мати куди повертатися. Тож їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їх регіони або ж чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України. Важливим чинником є поточний трудовий статус біженця та рівень його доходу. Менш схильними до повернення є студенти іноземних навчальних закладів, люди, що не працюють, але активно шукають роботу, а також люди, що зараз мають високий рівень доходу. Натомість біженці, що до війни мали високий рівень доходу, але зараз стали менш заможними — більш схильні до повернення. Експерти виокремили чотири групи біженців. Перша група (25% від усіх біженців) — це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не є дуже адаптованими до життя за кордоном, оскільки 41% українців з цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно жили в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але потерпали від ракетних обстрілів (Центральна та Західна Україна, а також Одеська область). Відповідно, основною причиною виїзду за кордон були побоювання за власну безпеку. Друга група (29% від усіх біженців) — це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не тільки через війну, а й для роботи. Вони є найбільш адаптованими до життя за кордоном, скільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Для цієї групи зовнішні фактори — як бойові дії, так і політика української держави — найменше впливатимуть на їх рішення щодо повернення до України. Третя група (29% від усіх біженців) — це професіонали, особи, які переважно працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею. Також, до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група є більш лояльною до України та частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну. Четверта група (16% від усіх біженців) — це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Люди з цього сегменту найбільш готові робити кроки для адаптації за кордоном. Водночас вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернутися до їхнього рідного буде неможливо. Їх рішення щодо повернення залежатиме від створених умов для цього. За різними сценаріями за кордоном можуть залишитись від 1,3 млн до 3,3 млн українців. Це на 0,4–0,6 млн осіб більше, ніж ми розраховували станом на грудень 2022 року. Така зміна є наслідком довшої тривалості воєнних дій та подальшої адаптації біженців до життя за кордоном. Якщо ж біженці не повернуться додому, це матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втрачати щороку від 2,7% до 6,9% свого ВВП.