Конфронтаційне звернення президента України Володимира Зеленського цього тижня, в якому він кинув виклик лідерам НАТО щодо темпів вступу його зруйнованої війною країни до альянсу, сильно сколихнуло Білий дім. Зокрема, офіційні особи США, які беруть участь у цьому процесі, розглядали можливість відкликати «запрошення» Києва приєднатися до Альянсу, повідомили шість людей, знайомі із цим питанням. Зрештою США та їх союзники погодилися, що збережуть формулювання декларації, яка була представлена на саміті НАТО у Вільнюсі. Так, у декларації відсутні терміни вступу України до блоку, але вона була результатом зусиль, досягнутих з працею, щоб спонукати адміністрацію Байдена та інших європейських лідерів надати Києву більш конкретні пропозиції на тлі триваючого вторгнення Росії, пише The Washington Post. Цей інцидент ілюструє розчарування всередині НАТО тактикою тиску Зеленського, де навіть деякі з його найсильніших прихильників цього тижня поставили під сумнів, чи служить він своїм вибухом емоцій інтересам України. У той же час кулуарна сварка, яку він розпочав, показує, як мало може з цим зробити Альянс: країни НАТО беруть ва-банк у військових зусиллях, і багато держав-членів залишаються глибоко співчутливими до вимог Зеленського щодо більшого рівня підтримки. Хоча багато чиновників висловлювали роздратування через його слова, було розуміння того, що лідер нації, яка перебуває у війні, повинен продемонструвати, що він зробить усе, щоб отримати максимум від імені свого народу. Так, у повідомленні Зеленського, оприлюдненому в той час, коли лідери НАТО збиралися на дводенний саміт, було засуджено як «безпрецедентне та абсурдне» те, що тоді було проєктом формулювання членства. Публічна критика українського лідера Альянсу приголомшила тих, хто зібрався в місці проведення саміту, в результаті чого американська делегація була «розлючена», за словами одного чиновника, знайомого з ситуацією. Посли, міністри та інші високопоставлені політики провели неофіційні переговори про те, як НАТО повинно відповісти. Офіційні особи США підняли питання про можливість перегляду або вилучення фрагменту, проти якого так рішуче заперечував Зеленський. Хоча Вашингтон надав Києву військову допомогу та іншу підтримку на мільярди доларів з початку повномасштабного вторгнення, президент США Джо Байден віддав перевагу обережному підходу, побоюючись, що занадто швидкі дії можуть призвести до ескалації кризи та втягнення НАТО в прямий конфлікт з Росією. На саміті в Бухаресті у 2008 році Україні та Грузії було запропоновано можливе членство в НАТО за умови, що вони спочатку виконають низку вимог. Українці скаржаться, що через 15 років вони все ще стикаються з безліччю вимог щодо реформ, багато з яких не є конкретними. Офіційний представник США, знайомий із розмовами, визнав, що розглядалися зміни до декларації, заявивши, що адміністрація Байдена уважно ставилася до занепокоєнь Зеленського та сподівалася, що вони зможуть якось їх вирішити. Однак троє інших високопоставлених політиків, двоє з яких були безпосередніми учасниками переговорів, заявили, що вони твердо вважають, що Сполучені Штати готуються послабити формулювання документа — щоб зробити його менш сприятливим для швидкого приєднання України до альянсу. «Дехто хотів вилучити згадку про «запрошення» або знайти інше місце для цього слова», – сказав дипломат НАТО, який брав участь у переговорах. Інший високопоставлений дипломат НАТО, який брав участь у бурхливих переговорах, сказав, що, хоча «кілька людей» підтримали видалення фрази, яка засмутила Зеленського, делегація США «конкретно не хотіла знімати цю обіцянку» щодо запрошення з декларації. Існував консенсус, що переробка документа призведе до затримки його оприлюднення, і «зрештою ті, кого найбільше хвилювала реакція України, дійшли висновку, що краще залишити все в тому вигляді, в якому він був написаний». Так, президент Франції Еммануель Макрон за підтримки країн Центральної Європи та Балтії наполягав на тому, щоб зберегти початкові домовленості. Ці лідери розглядали це як найсильнішу можливу пропозицію Україні, враховуючи небажання Сполучених Штатів, Німеччини та інших йти далі через побоювання, що це втягне НАТО у пряму конфронтацію з Росією. Лідери Альянсу також оголосили про широкі пакети військової допомоги для Києва. Пізніше Зеленський пом'якшив тон, висловивши вдячність під час очних зустрічей у Вільнюсі та закликавши до якнайшвидшого вступу України до НАТО. У середу, 12 липня, через день після напружених переговорів, голова Офісу Президента Андрій Єрмак був помічений під час інтенсивної розмови з Салліваном під час першого засідання Ради Україна-НАТО, новоствореного консультативного органу. За словами одного зі свідків розмови, Єрмак ніби намагався сперечатися, але Салліван, за словами цієї особи, «виглядав рішуче». Розмова тривала близько 30 хвилин. Напружені спроби утримати позицію від імені України призвели до виснаження та роздратування деяких із найрішучіших захисників Києва. «Це було не весело», — сказав високопоставлений політик НАТО, знайомий з переговорами. Нагадаємо, за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі Україна отримає від міжнародних партнерів військової допомоги на понад 1,5 млрд євро.