Міністерство ветеранів має стати лідером в процесі інтеграції ветеранів в мирне життя. Адже процес переходу від військового до цивільного життя є системним та складним. Про це розповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. За її словами, сама демобілізація, державна підтримка ветерана та його родини, медичний огляд, реабілітація, трудова інтеграція, житло – потребують злагодженої роботи майже половини Кабінету Міністрів України, але чи не найбільше – Міністерство у справах ветеранів. Чи працює цей механізм На сьогодні ця функція дійсно не втілена. Неодноразово Комітет і я особисто закликали Міністерство у справах ветеранів взяти на себе роль лідера та координатора ветеранської політики в умовах війни і взагалі. Та, на жаль, цього не відбулося. Міністерство робить багато роботи, але вона більшою мірою віддалена у часі з точки зору впровадження. Міністерство, наприклад, готує Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя до 2032 року, Основні засади державної ветеранської політики. Все це ще потім потрібно буде втілювати в життя. Однак є виклики, які потрібно приймати вже зараз. І такого «capacity», тобто потенціалу, щоб прийняти ці виклики у Міністерства наразі немає. Водночас невідкладно потрібно створити структуру в системі державної влади, яка б забезпечила маршрутизацію соціального супроводу ветерана після демобілізації. Відтак пропонується створення Ветеранської патронатної служби. Яка роль відводиться цій Службі Влада має забезпечити супровід демобілізованого воїна в процесі реабілітації та інтеграції в мирне життя. Реалізація цієї стратегії має впроваджуватися в життя урядовою управлінською структурою. На мою думку, при Кабінеті Міністрів України має бути створена Ветеранська патронатна служба. Основними функціями такої Служби мають стати: супровід демобілізованого в процесі інтеграції в мирне життя та координація всіх дотичних до процесу реалізації стратегії міністерств. Ми мусимо фінансувати таку Службу як один з пріоритетних напрямків соціальної політики продовж згаданих мною 2-3 років. Штат такої служби має нараховувати 10-15 тисяч людей. Щобільше, потрібно пропонувати цю роботу саме демобілізованим військовим, які пройшли всі процеси адаптації в мирне цивільне життя. Завдання ветеранського патрона Його завдання – розробити та контролювати виконання індивідуальної програми адаптації кожного демобілізованого військового в цивільне життя. Цей процес передбачає виявлення потреб Захисника або Захисниці у всіх сферах життя після демобілізації, а також подальший супровід на шляху їх вирішення. Особлива увага має приділятися тим Захисникам та Захисницям, які перебуватимуть після демобілізації в складних життєвих обставинах. Наприклад, тим з них, хто матиме інвалідність внаслідок війни та не матиме родини та житла. Над невідкладним вирішенням питань таких громадян мають концентруватися Кабінет Міністрів України і органи місцевого самоврядування. Житло для ветеранів Щодо житла Верховна Рада України та Уряд мають створити систему надання соціального житла як проміжного, організувати прозорі черги на власне житло ветерана, сприяти розвитку ринку орендованого житла, запропонувати та забезпечити іпотечні програми. Варто зазначити, що 23 лютого 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (законопроект за реєстр. № 7198). Цей Закон передбачає компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії Росії проти нашої держави, а також створення та ведення Державного реєстру пошкодженого та знищеного такого майна. Як працювати з кожним конкретним випадком Звісно, історія кожної людини – унікальна. І держава має передбачити всі можливі варіанти сімейного та медичного стану демобілізованого, наявність в нього роботи та житла, напрацювати усі можливі маршрути супроводу. Я вважаю, що робота Ветеранської патронатної служби має будуватися на принципах роботи хабів, які зустрічали внутрішньо переміщених осіб, наприклад, у Польщі чи Німеччині, тобто хабів, які надавали прихисток нашим громадянам за кордоном, а також на принципах роботи наших ЦНАПів (враховуючи їх досвід розробки ефективних методичних рекомендацій щодо організації роботи/спілкування з людьми, які звертаються за послугою). Наведу приклад дружньої Польщі. До польського хабу наймалися місцеві волонтери, вони супроводжували українців, які тікали від агресивної війни Росії, в процесі їх адаптації на території Польщі. Польська держава платила цим волонтерам за роботу. Українцям пропонувалися шляхи знаходження житла та роботи, курсів вивчення мови, медичних та освітніх закладів тощо. Згодом роль таких волонтерів стали виконувати інтегровані в польське суспільство українці. І вже вони допомагали українцям, які перетнули кордон в пошуках прихистку. На цьому принципі має бути вибудована робота Ветеранської патронатної служби. Взаємодія ветеранів Якщо такими патронами будуть інтегровані в мирне життя колишні військовослужбовці, спрацює принцип «рівний- рівному». Це сприятиме довірі ветерана до Служби, адже йому допомагатиме побратим, який на 100% зможе зрозуміти, та максимально особисто зацікавлений в тому, щоб допомогти. Така солідарність дуже важлива ще в одному аспекті. Не всі демобілізовані військовослужбовці звернуться до ветеранської служби, багато з них матимуть посттравматичний стресовий розлад. В цьому випадку представник Служби має сам завітати до Захисника. Військовий в минулому зрозуміє, що відчуває побратим і зможе знайти слова, щоб допомогти Захиснику звернутися до психолога. До речі, Національна служба здоров'я України вже закуповує пакети послуг з лікування ПТСР. Ми маємо зробити все, щоб відсоток воїнів, які знаходяться у стані депресії, був мінімальним. Психологічна реабілітація сприятиме ефективній та швидкій інтеграції в мирне життя. Співпраця Служби з МОЗом має бути в цьому аспекті дуже потужною. Скільки часу має діяти патронатна служба Ветеранська патронатна служба не має діяти безстроково. Адже до використання публічних фінансів (кошти платників податків будуть йти на фінансування цієї Служби) ми маємо ставитися раціонально та заощадливо. Це проєкт на 2-3 роки. За цей період Служба має виконати своє завдання, а демобілізовані військовослужбовці – повернутись до цивільного життя. Нагадаємо, у Верховній Раді України пропонують спростити процедуру отримання статусу ветерана військовослужбовцям та членам загиблих військових.