14 січня: церковні свята, іменинники, прикмети та заборони

14 січня: церковні свята, іменинники, прикмети та заборони
Фото: pexels

Яке церковне свято 14 січня, чиї іменини святкувати, прикмети та заборони — про все пише LVIV.MEDIA

Церковне свято 14 січня

14 січня вшановують пам’ятьсвятого Василія Великого. Прославився він як Вселенський учитель, який сам написав чимало богословних праць та створив правила чернецтва. Віряни вірять, що він є захисником землеробів, а тому цього дня зранку хлопчики ходять від хати до хати і посівають (засівають) зерном, бажаючи гарного врожаю.

Святий Василій народився 330 року в місті Кесарія (Греція) у побожній багатій родині. Після здобуття вищої освіти він вирішив своє житті присвятити служінню Господу. Він прийняв хрещення, усамітнився зі своїми однодумцями та заснував громаду, яка походила на чернечу.

Згодом Василій повертається на свою батьківщину і висвячується на диякона. Через деякий час стає єпископом Кесарії Каппадокійської.

У той час імператор Валентин проводив жорстокі гоніння християн. Єдиним, хто безстрашно протистояв йому, був саме єпископ Василій. Також він займався доброчинністю, проповідував слово Боже та збудував біля Кесарії кілька закладів, в яких могли проживати нужденні.

379 року через хвороби, які з’явилися у Василія внаслідок аскетичного життя, єпископ відійшов у вічність.

14 січня День Ангела святкують: Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола.

Цей день в історії

  1. Очисти свій робочий день.
  2. День чарівною одягу для свого улюбленця.
  3. Свято осла.
  4. День організації домашнього затишку.
  5. Всесвітній день логіки.
  6. День проти прокрастинації.****

1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

  • у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. Петра Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
  • українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив III (Надзвичайний) з'їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор'єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з'їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з'їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння «революційних частин», повернути захоплені гроші. З'їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог «революційні війська» виступлять проти УЦР.

1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

  • у Харкові опубліковано постанови т. зв. Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
  • 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала Олександра Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д'Ансельмом.

1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

  • отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об'єднання між арміями не відбулося.
  • у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
  • у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади.

1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

  • у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
  • у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».
  • у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.

1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

  • у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.

1928 — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.

1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.

Які видатні українці народилися цього дня

1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф.

1863 — Павло Кошиць (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.

1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч.

1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова.

1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження.

1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.

1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф.

1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.

1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лавреат Шевченківської премії.

1933 — Наталія Наум, українська актриса театру і кіно. Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.

1935 — Іван (Стінка), митрополит Української православної церкви Канади.

1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.

1973 — Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського «Динамо» — п'ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

Народні прикмети

  1. На день Василя сніг йде, значить літо буде гарним.
  2. Якщо 14 січня відлига, то літо буде холодним і дощовим.
  3. Яскраві зірки на небі пророкують швидкі морози.

Що не можна робити в цей день

  • Не можна переїдати чи зловживати алкоголем.
  • Не сваріться з близькими та не лихословте.
  • Не бажано ходити гуляти уночі.
  • Не можна давати гроші в борг.

Пов’язані публікації

Останні новини
Переглядаючи сайт LVIV.MEDIA ви погоджуєтеся з нашою Політикою конфіденційності