У ніч на 26 квітня 1986 року сталася аварія, яка назавжди змінила історію України та всього світу. На четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції пролунав вибух. Радіоактивна хмара накрила не лише Україну, а й частину Європи. Чорнобильська трагедія стала найбільшою техногенною ядерною катастрофою в історії людства. Тисячі людей втратили здоров’я, десятки тисяч були змушені залишити свої домівки, а місто Прип’ять перетворилося на символ болю, тиші й незворотних втрат. Першими на боротьбу з наслідками аварії стали пожежники, медики, військові та ліквідатори. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто не знаючи справжнього масштабу загрози. Їхня мужність допомогла зупинити ще більшу катастрофу. Минуло 40 років від дня аварії на ЧАЕС, але наслідки Чорнобильської трагедії відчутні й досі. Радіаційне забруднення, евакуація населення, покинуті міста й села, хвороби та зламані долі — усе це стало страшною ціною тієї ночі. Сьогодні Чорнобиль — це не лише зона відчуження. Це місце пам’яті, застереження і нагадування про відповідальність людини перед майбутніми поколіннями. Чорнобильська катастрофа 1986 року — це біль, який не має строку давності. Ми пам’ятаємо жертв аварії, вшановуємо подвиг ліквідаторів і вкотре повторюємо: така трагедія не повинна повторитися ніколи.