LVIV.MEDIA оглядає події, які трапилися у світі, та аналізує їх вплив на Україну. Протести фермерів та автоперевізників у Німеччині У Німеччині тривають масштабні загальнодержавні акції протесту, організовані асоціаціями фермерів та автоперевізників. Вони вимагають, щоб уряд відмовився від наміру поступово скасувати субсидії на сільськогосподарське дизельне пальне. Понад 2 тис. сільськогосподарських тракторів уповільнюють або ж блокують рух транспорту в центрах великих міст, на автошляхах та дорожніх розв’язках. Окрім Берліну, протести планують провести в Аугсбурзі, Коттбусі, Дрездені, Дюссельдорфі, Франкфурті, Касселі, Мюнхені та Нюрнбергу. Страйкувати фермери та автоперевізники мають намір до 15 січня включно. Окрім того, з 10 січня продовжать страйк працівники “Німецької залізниці”, який вони розпочали через умови оплати праці. У Франції призначили нового голову уряду Президент Французької республіки Емманюель Макрон призначив нового голову уряду. Ним став міністр освіти Габрієль Атталь. Йому 34 роки, він є наймолодшим прем’єром в історії країни. Колишня прем'єр-міністрка Франції Елізабет Борн пішла у відставку через втрату довіри населення. Замінили голову кабінету міністрів на початку року, який для Франції є багатим на важливі події. Цьогоріч у Парижі пройдуть Літні Олімпійські ігри, а також відбудуться вибори до Європейського парламенту, на яких партія Макрона, ймовірно, зазнає відчутної поразки. Особисто президент Франції Макрон, другий і останній президентський термін якого спливає у 2027 р., відчуває серйозний внутрішньополітичний тиск через непопулярну пенсійну реформу з підняттям пенсійного віку до 64 років, а також через втрату традиційних геополітичних позицій в Африці на користь КНР та Росії. Електоральні втрати президентської партії сприяють зростанню популярності правого “Національного об’єднання” колишнього “Національного фронту”), яке посіло перше місце в соціологічних опитуваннях. Однак в середньостроковій перспективі (2024 — 2025 рр.) очікується, що новий французький уряд Атталя продовжить надавати вагому військово-технічну підтримку Україні, зокрема, постачаючи артилерійські боєприпаси, ЗРК та бронетехніку. Візит держсекретаря США Блінкена до Туреччини та країн Близького Сходу Завершився візит державного секретаря США Ентоні Блінкена до Туреччини, групи країн Близького Сходу (Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія) та Середземномор’я (Греція, Кіпр). Основними питаннями його переговорів з керівництвом держав регіону були: зосередження спільних зусиль на недопущенні розширення палестино-ізраїльського конфлікту; створення морських та сухопутних коридорів для постачання гуманітарної допомоги в Сектор Гази; формування в Червоному морі міжнародної морської оперативної групи для захисту комерційних суден від нападів єменських проіранських угруповань. Під час зустрічі Блінкена з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом американська сторона запевнила про свою готовність постачати літаки F-16 в обмін на розблокування вступу Швеції в НАТО. Говорили також про перспективи подальшого використання ВПС США авіабази “Інджирлік”. Посилення геополітичних позицій США сприятиме зменшенню впливу Росії в регіонах її традиційних інтересів, а також спонукатиме країни світу до обмеження співробітництва з Росією. Зеленський поїде на Всесвітній економічний форум у Давосі Президент України поїде на Всесвітній економічний форум у Давосі, який триватиме з 15 до 19 січня. За словами президента Всесвітнього економічного форуму Бьорге Бренде, Зеленський "виголосить промову та зустрінеться з керівниками компаній на Всесвітньому економічному форумі. Президент форуму Бьорге Бренде відзначив, що "це відбувається на найскладнішому геополітичному та геоекономічному фоні за останні десятиліття". Цього року форум у Давосі буде присвячений темі “Відновлення довіри” і має знову включити у переговори війну Росії в Україні, але домінуватиме війна в Газі. У заході візьмуть участь, зокрема, президент Ізраїлю Іцхак Герцог, новообраний президент Аргентини Хав'єр Мілей, президент Франції Еммануель Макрон та держсекретар США Ентоні Блінкен. Тайвань фіксує посилення військової активності Китаю напередодні виборів на острові Міністерство оборони Тайваню впродовж доби 8 січня відстежувало чотири бойові кораблі та 10 військових літаків армії Китаю навколо острова. А також чотири китайські повітряні кулі пролетіли над його столичним регіоном. Про це оборонне відомство повідомило в мережі Х. За даними міноборони, з 10 літаків Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) два винищувачі J-16 увійшли в південно-західний сектор зони розпізнавання тайванської ППО, проте жоден не перетнув серединну лінію Тайванської протоки, яка вважається неофіційним кордоном між островом і материком. Восьмі президентські вибори на Тайвані відбудуться 13 січня 2024 року. Чинна президентка Цай Інвень, висунута від демократичної прогресивної партії (ДПП) не має права переобиратись на наступний термін через обмеження за кількістю президентських строків. Інавгурація переможця президентських виборів відбудеться 20 травня 2024 року. У Словаччині оголосили дату президентських виборів Спікер Національної ради Словаччини Пітер Пеллегріні оголосив, що перший тур президентських виборів відбудеться 23 березня. А можливий другий тур - 6 квітня. Серед ймовірних кандидатів на посаду президента називають Івана Корчока, досвідченого дипломата і колишнього міністра закордонних справ Словаччини, який часто критикує чинного прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо. Угорщина висунула вимогу для зняття вето на 50 млрд євро для України Угорщина заявляє, що може зняти своє вето на пакет допомоги від ЄС Україні в розмірі 50 млрд євро за умови, що фінансування буде переглядатися щороку. Це дало б угорському прем’єру Віктору Орбану можливість блокувати фінансування України щороку, або отримати поступки від Брюсселя за відмову від вето, пише Politico. Угорщина сформулювала цю пропозицію під час зустрічі 27 бюджетних експертів ЄС у п'ятницю, 5 січня, і направила відповідний документ до Ради ЄС, де наразі головує Бельгія. Згідно з угорською пропозицією, ЄС щороку надаватиме Україні 12,5 мільярда євро у вигляді грантів і кредитів, що за чотири роки складе запропоновані Єврокомісією 50 мільярдів євро. Деякі дипломати ЄС скептично ставляться до цієї пропозиції попри зміну риторики Угорщини, яка раніше виступала категорично проти виділення коштів Україні у будь-якому вигляді. У Європарламенті ініціювали збір підписів за позбавлення Угорщини права голосу Правоцентристський депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі Сарвамаа ініціював петицію про позбавлення Угорщини права голосу в Раді Європейського Союзу відповідно до статті 7 Договору про ЄС. Фінський політик опублікував петицію на ім'я президентки Європарламенту Роберти Мецоли і закликав євродепутатів підтримати її. У зверненні, зокрема, зазначалося, що призупиненням права голосу в Раді “ЄС надішле чітке повідомлення Угорщині про те, що її дії є неприйнятними”.