Ватажок «вагнерівців» вирішив ризикнути використати свої сили, щоб змінити керівництво МО. Втім, Євген Пригожин переоцінив свої перспективи. Про це повідомили в Інституті вивчення війни (ISW). Кремлю було важко дати ефективну швидку відповідь на просування ПВК «Вагнера». Крім того, російські джерела вже поспішили підкреслити, що збройне повстання «Вагнера» не вплинуло на російські сили в Україні, але дії «вагнерівців» продемонстрували відсутність у Росії резервів у тилових районах. «Пригожин, напевно, сприйняв крайній термін МО, який має офіційно оформити контроль над усіма нерегулярними формуваннями як екзистенціальну загрозу своєму політичному (і, можливо, особистому) виживанню. Тому він, швидше за все, вирішив ризикнути використати свої сили, щоб змінити керівництво МО, а не повністю втратити ПВК „Вагнера“, і його єдиною справжньою надією на тривалий успіх було забезпечити дезертирство з МО», — йдеться у звіті. Аналітики вважають, що можливо, Пригожин також планував штурмувати штаб-квартиру Генштабу чи персонал Міноборони. Це могло б призвести до серйозних тактичних впливів в Україні. «Однак повстання Пригожина продемонструвало, що російським силам бракує резервів у багатьох тилових районах і майже напевно погіршить моральний дух російського персоналу в Україні. Повстання Пригожина ще більше підірвало його існуючу базу підтримки в ультранаціоналістичній спільноті, російському уряді та всередині самої ПВК „Вагнера“, — додали експерти. Нагадаємо, кадрові перестановки в Міноборони є прерогативою президента РФ і навряд чи обговорювалися під час домовленостей щодо врегулювання заколоту. Натомість «спецоперація» триватиме й надалі.