Цього тижня в країні Південної Азії стався жахливий вибух у мечеті, який забрав щонайменше 100 життів. 24 січня 230 мільйонів жителів країни постраждали від загальнонаціонального знеструмлення. Пакистанська рупія — на рекордно низькому рівні щодо долара. Це лише останні потрясіння за місяці кризи в країні. «Що б ви хотіли дізнатися? Як мішок борошна подорожчав більш ніж удвічі? Як ціни на паливо майже подвоїлися менш ніж за рік?», — Мохаммед Усман, фотограф, який проживає в столиці Пакистану Ісламабаді, розповів CNBC. «Майже кожна розмова в наші дні між друзями чи родиною стосується того, що все дорожчає», — сказав він. «Додайте до цього політичну нестабільність, і ви опинитесь у безвихідній ситуації», — зазначає співрозмовник видання. Представники Міжнародного валютного фонду прибули до Ісламабаду для тимчасових переговорів з урядом Пакистану. Метою переговорів є розблокування вкрай необхідних коштів із пакету допомоги в розмірі 7 мільярдів доларів. І це не могло статися в більш критичний час: Пакистан має валютні резерви лише для оплати приблизно трьох тижнів імпорту. У 2019 році Пакистан отримав 6 мільярдів доларів допомоги від МВФ, до яких у серпні 2022 року було додано ще 1 мільярд доларів у рамках 23-ї програми фінансування МВФ для країни за 75 років існування. Але цього разу гроші не будуть розблоковані так легко, оскільки офіційні особи МВФ хочуть, щоб уряд Пакистану запровадив фіскальні реформи. Серед них — встановлення ринкового курсу валюти країни, рупії, і скорочення субсидій на паливо, які стали дорожчими на тлі глобального зростання цін на енергоносії. Прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф місяцями відмовлявся вносити такі зміни, побоюючись негативної реакції населення. Але перспектива національного банкрутства зрештою змусила його відступити — наприкінці січня Пакистан скасував штучне обмеження на свою валюту, що призвело до падіння рупії на 20% щодо долара за кілька днів. Уряд підвищив ціни на пальне на 16%, а центральний банк Пакистану підвищив процентну ставку на 100 базисних пунктів, щоб побороти найвищу інфляцію в країні за останні десятиліття. Криза, в якій опинився Пакистан, виникала довго і виходить далеко за межі виборчої політики, кажуть люди, які вивчають країну. «Економічна ситуація в Пакистані є прямим відображенням неправильних пріоритетів країни протягом десятиліть», — сказав Камал Мадішетті, дослідник з Інституту вивчення миру та конфліктів у Нью-Делі. Ключовим фактором він вказав на переважний контроль військових над усіма іншими інституціями. «Військовий істеблішмент країни продовжує забирати собі непропорційну частку ресурсів за рахунок звичайних громадян», — сказав він, пояснивши, що у 2022 році, коли Пакистан скоротив витрати на такі сфери, як інфраструктура та освіта, військові витрати зросли на 11%. «Громадський дискурс може приписувати економічні труднощі одному уряду за іншим, але справді відповідальними є клас людей, які постійно перебувають при владі», — йдеться у повідомленні. Камал Алам, старший науковий співробітник Атлантичної ради, який не є резидентом, описав непрацездатний правлячий клас, який десятиліттями привласнював кошти та перешкоджав суттєвим реформам. «Пакистан зараз існує як держава, яка виживає лише завдяки щедрості Саудівської Аравії, Китаю, ОАЕ та США в такому порядку», — сказав він. «Але врешті-решт його меценати також урвалися з терпіння через відсутність прозорості щодо впливу їхніх фактичних пожертв», — зауважує співрозмовник. Багата нафтою Саудівська Аравія була давнім союзником Пакистану, неодноразово надаючи йому фінансову допомогу. Але тепер навіть саудівці вимагають серйозних покращень щодо управління та корупції, перш ніж вони відкриють свій гаманець. Нещодавно Пакистан став жертвою зміни клімату: катастрофічні повені в червні 2022 року занурили третину країни під воду, постраждали 33 мільйони людей і спричинили збитки на мільярди доларів. Це в поєднанні з уже існуючими економічними проблемами та тривалим впливом Covid-19 змусило Світовий банк на початку січня знизити прогнози зростання країни з 4% у червні минулого року до 2% на 2023 рік, посилаючись на «нестабільну економічну ситуацію, низькі валютні резерви». і великий бюджетний дефіцит і дефіцит поточного рахунку» як ключові причини. За даними МВФ, більше 30% загального зовнішнього боргу Пакистану припадає на Китай. Це втричі більше, ніж Пакистан винен МВФ, і більше, ніж його позики від Світового банку та Азіатського банку розвитку разом узяті, каже Медішетті. Ці китайські позики, за його словами, «супроводжуються непрозорими умовами, не враховують довгострокову життєздатність проєктів, ігнорують екологічні та соціальні витрати та мають процентні ставки, які зазвичай на 1-2 відсотки вищі, ніж ті, що пропонуються кредиторами ОЕСР. Незважаючи на все це та поточну фінансову ситуацію, Пакистан продовжує позичати у Китаю. «Зовсім недавно він звернувся до Китаю з проханням отримати позику в розмірі 10 мільярдів доларів на великий залізничний проєкт, ігноруючи боргові проблеми. Такі рішення, безсумнівно, штовхають країну до дефолту по боргу», — сказав Медішетті. Алам каже, що борг Китаю насправді є «найменшою з проблем Пакистану, враховуючи, що китайсько-пакистанський альянс є переважно військовим і в цьому сенсі відрізняється від африканських держав чи інших держав Південно-Східної Азії. Дві країни потребують одна одну у військових і стратегічних цілях, тому борг перед Китаєм може бути ще не таким терміновим зобов’язанням, як решта проблем країни. Нагадаємо, 30 січня в одній з мечетей Пакистану пролунав вибух. Вибух прогримів на самому початку молитви.