Всесвітня організація охорони здоров'я заявляє, що 60% шляху в боротьбі з COVID-19 вже пройдено. Проте статистика госпіталізованих все ж збільшується. Найчастішою причиною летальних випадків стає штам Дельта. Його вважають найбільш агресивним та неконтрольованим. Lviv.Media розапитало у головної спеціалістки МОЗ України із епідеміології Наталії Виноград деталі про небезпечний вид коронавірусу. Звідки в Україні з'явився штам Дельта Інфіковані прибули з Російської Федерації. Саме з цієї країною є великі міграційні процеси, тож частина людей приносить цей штам звідти. Інші напрямки — європейський, азійський та латиноамериканський. "Один із видів біологічної загрози, який змінює прояви епідеміологічного процесу — міграція. Також серйозне інфікування відбулося після приїзду людей з Туреччини", — говорить лікарка.. Чому Дельта найбільш агресивний штам Поява штаму Дельта призвела до того, що кількість людей, які підпадають під ризик зараження, є таким, як під час інфікування кором (до 95%). Також важливо те, що вірус важко виявити під час імунної відповіді. Оскільки попередньо перенесені захворювання чи антитіла, які утворилися унаслідок вакцинації, не "перекривають" цей штам. Тож зараз, за словами епідеміологині, ми не маємо змоги впливати на Дельту та наступні штами, які будуть після неї. "Дельта дає високі вірусні навантаження. Упродовж першої доби інфікування штам дуже швидко поширюється в організмі. Поширюється так, що не спрацьовує неспецифічна та специфічна ланки захисту та наступає тяжкий клінічний перебіг хвороби", — говорить епідеміологиня.. Кількість хворих, за словами лікарки, зростає швидко саме через це. Частка пацієнтів, які потребують реанімації та частка тих, хто помер, значно виросла за останній час. Дельта найбільш агресивний штам і він домінує. Чи довго будемо хворіти Дельтою Наталія Виноград каже, що інфікування Дельтою не триватиме довго. За законами епідеміології цей штам витіснить інший. Проте, якщо буде існувати система раннього виявлення інфікування, то це допоможе швидше позбутися штаму. Такі методики вже існують у Південній Кореї та Китаї. Якщо людина інфікувалася, реакція на хворобу відбувається миттєво. Хорошим варіантом контролю штаму є також виявлення антигену. Наприклад, дитину не пустять у школу чи садочок без тесту на антиген. Виявлений антиген небезпечний, адже вакцинована або заражена людина швидко поширює інфекцію. Недопущення інфікування, за словами епідеміологині, хоч і хороша ідея, проте в Україні зараз недієва. У державі відсутня система реагування на епідемічні загрози. Немає санстанцій та епідвідділів. Водночас Наталія Виноград запевняє, що вакцинація потрібна. Адже щеплення від коронавірусу захистить людину від важкого перебігу хвороби або смерті. Нагадаємо, на Львівщині досі не вакцинували 80% шкільного персоналу. Область входить у шістку регіонів України, де кількість вакцинованих педагогів не досягла потрібної позначки.