З початком повномасштабної війни попит на психотерапевтів значно зріс. Тривожність, втрата близької людини, житла чи роботи — те, з чим були змушені зіштовхнутися українці. Та є проблеми, які стосуються й іншого: невпевненість в собі, низька самооцінка чи просто бажання розібратися у собі. Часто самому це зробити досить складно, тож розповідаємо про те, як обрати якісного психотерапевта. На що звернути увагу при виборі фахівця Якщо ви вперше збираєтесь звернутися по допомогу, постає питання — де знайти професіонала. Звичайно, ви можете пошукати його в інтернеті чи спитати знайомих. Однак пам’ятайте, що не завжди один фахівець може допомогти двом друзям чи близьким, банально, у вас можуть бути різні запити. Хорошим варіантом у пошуку спеціаліста є платформи, на яких можна за відгуками та анкетуванням знайти потрібного психотерапевта, наприклад, Rozmova. Як правило, на платформах можна швидше потрапити до фахівця, в інших випадках лист очікування може сягнути декількох місяців. Немає особливих критеріїв з вибору терапевта, проте важливо дізнатися про його освіту. Психолог та психотерапевт повинні мати вищу психологічну освіту та підтвердження того, що він пройшов навчання в одному або кількох напрямках психотерапії. Якщо ж казати про психіатра, такий фахівець зобов’язаний мати медичну освіту за фахом психіатрії. До того ж спеціаліст повинен мати досвід роботи з клієнтами, а ще — проходити особисту терапію та супервізію. З’ясувати усю інформацію про терапевта можна прямо під час сесії. Важливим є й те, які почуття у вас викликає спілкування з психологом, адже від вашого з ним зв’язку залежить якість сеансів. Підходи терапії: що обрати У психотерапії існує безліч методів та підходів, які застосовують для розв’язання найрізноманітніших проблем: Когнітивно-поведінкова терапія — метод, в основі якого фокус на зміні мислення людини. Завдання терапевта: виявити негативні поведінкові патерни та замінити їх на позитивні, аби клієнт переосмислив реальність та свої дії в ній. Цей метод підійде для тих, хто хоче побороти тривожний розлад, депресію, посттравматичний стресовий розлад, обсесивно-компульсивний розлад або невроз. Гештальт-терапія — головним завданням цього підходу є допомога навчитися задовольняти свої проблеми та виявити, що заважає це зробити. Терапевт сканує мову тіла клієнта, допомагає прожити емоції, а не пригнічувати їх. Не підходить для лікування психічних розладів, але допомагає пропрацювати невпевненість в собі, апатію, проблеми з особистими кордонами та самооцінкою. Екзистенційна терапія — за допомогою цього підходу можна знайти відповіді на питання буття: смерті, сенсу життя, свободи тощо. Екзистенційна психологія приділяє увагу внутрішнім конфліктам людини з тими неминучими фактами існування, які не підлягають змінам. Підхід допомагає впоратися з невротичною тривогою та дослідити власний страх. Символдрама — поєднує в собі методи класичного та сучасного психоаналізу та у процесі використовує фантазію людини, аби зануритися в емоції. Мета такого підходу полягає у тому, щоб зрозуміти власні потреби та реалізувати можливості. У процесі терапії людина робить малюнки та веде щоденник. Метод підійде для тих, хто пережив горе, має депресію, порушення сексуального характеру тощо. Транзактний аналіз — в основі цього метода робота з трьома его-станами: Дорослого, Дитини та Батька, які дають зрозуміти чому людина діє так чи інакше. Залежно від клієнта, займається одна з трьох позицій, і, якщо вона не підходить, терапевт вчить переходити в стан Дорослого. Напрям, націлений на звільнення людини від її небажаного сценарію. Психоаналіз передбачає заглиблення у несвідоме через бажання, почуття та спогади. Завдяки методу можна виявити внутрішній конфлікт, а завдяки популярним технікам опрацювати його. Саме у психоаналізі трактують сновидіння, розповідають терапевту все, що спаде на думку та дають зрозуміти, що обмовки не можуть бути випадковими. Психоаналіз допомагає боротися з болючими симптомами, покращити стосунки з рідними та підвищити самооцінку. Наративна терапія — в основі цього методу лежить поняття «наратив». Це ті історії, які відображають спогади та досвід людини та впливають на її уявлення про себе. Особливість терапії цього підходу у тому, що вона базується на інших науках: соціології, нейробіології, антропології тощо. Тут немає чітких інструкцій для клієнта, адже він сам визначає, що йому підходить. Водночас терапевт ставить питання, які допомагають зрозуміти самостійно як потрібно вчинити. Клієнт-центрована терапія — у цьому підході клієнт через себе дивиться на навколишній світ, а терапевт питаннями допомагає пізнавати себе. До того ж психолог приймає будь-які емоції клієнта, але не завжди погоджується з усіма думками. У ході таких сеансів між терапевтом та клієнтом виникає емоційний зв’язок, який і є потрібним для досягнення результату. Клієнт-центрована терапія допомагає людині стати зрілою, краще зрозуміти себе, свої мотиви, поведінку. Сімейна терапія — для такого підходу характерне поняття «шестерней», якими виступає кожен член родини. Вони взаємодіють і стикаються один з одним, іноді провокуючи конфлікти та проблеми. Задача терапевта допомогти сім’ї пройти кризу та налагодити систему цінностей. На сеансі психолог може ставити членам сім’ї однакові питання та пропонувати виконати нову, часто неможливу для виконання поведінку. Обирати напрямок слід орієнтуючись на власний запит. Якщо ж ви маєте психічні розлади, зверніть увагу на КПТ, який є найбільш ефективним для їх лікування. Маєте запит на роботу з емоціями чи самооцінкою, можете звернутися до гештальт-терапевта. Водночас зверніть увагу на роль терапевта на сеансах. Екзистенційна або клієнт-центрована терапії ставлять терапевта у позицію «на рівних», в КПТ ж фахівець буде виступати вже у менш директивній позиції. Що робити, якщо психотерапевт не підійшов Буває й так, що клієнту не подобається психотерапевт, і це нормально. Однак не варто робити висновки про терапевта після першого сеансу. Якщо вам дискомфортно — скажіть про це, хороший фахівець підтримає та спробує зрозуміти. Крім того, варто розуміти, що довіра до спеціаліста не може виникнути в першу ж зустріч, дайте собі для цього час. Проте, якщо через певний проміжок часу ви відчуваєте, що терапевт порушує етичний кодекс, не підтримує або ви просто не бачите прогресу, сміливо йдіть до іншого.