12 липня православна церква відзначає велике свято — день всехвальних апостолів Петра і Павла. Журналістка LVIV.MEDIA поспілкувалася зі священником Павлом Дроздяком, який розповів про життя святих та їх значення в утвердженні Христової Церкви. «Петро і Павло, Святі Апостоли, називають „громогласними орга́нами Святого Духа“. Так їх гарно описує Молитва Церкви. Адже саме вони стали тими, через яких християнська спільнота отримала знання про нашого Спасителя», — каже отець Павло. Історія апостолів, зокрема їхнє народження до життя в Христі, є дуже різною. Петро — Кифа [у перекладі «скеля», «камінь» — ред.] був рибалкою. Але одна зустріч із Христом докорінно змінило його життя. Адже, коли Спаситель покликав його, щоб йти за Ним, Петро залишив сіті і пішов слідом за Христом. «Апостол Петро був присутній при найважливіших моментах історії Спасіння. Зокрема, ми бачимо Петра, як він входить додому Яїра, начальника синагоги і бачить, як Христос воскрешає померлу доньку начальника синагоги. Петро разом з Яковом і Іваном перебували на горі Преображення, де він був свідком Божої слави переображення Христа. І ми зустрічаємося з Петром, коли Христос вирішує йти до Єрусалиму, для того, щоб віддати своє життя заради кожного з нас. Петро каже: „Господи, хай тебе мине ця доля“, і отримує докір від Христа». Як нагадує священник, Петро був той, який визнав Ісуса Христа Сином Божим. «В момент, коли Христос питається своїх апостолів, за кого Його мають люди. Апостоли кажуть, що одні вважають Його Іваном Хрестителем, інші за пророка Іллю, або одного з пророків. Тоді Христос питає: „А за кого ви мене маєте?“ І Петро від всієї спільноти апостолів каже: „Ти Син Божий“. Перед входом до Єрусалиму Петро засвідчує Ісусові свою вірність до кінця, навіть якщо треба було б іти на смерть. Ми бачимо Петра у Гетсиманському саду, який витягує меч і хоче постояти за Ісуса, натомість Христос каже: «Петре облиш це«. Ми бачимо Петра тоді, коли він зрікається Ісуса. І тоді згадує те, що йому Христос сказав, що „поки півень запіє тричі, ти мене відречешся. І, як каже писання, Петро пригадав слова Ісуса, і гірко заплакав. «Це такий момент, де, з одного боку, Христос каже до Петра, що ти скеля і на тобі я збудую церкву, а з іншого боку, ми бачимо Петра, який зрікається Ісуса, зраджує Його, умовно кажучи. Але велика любов до Ісуса і віра дала відчути Петрові, власне, цей момент Божого милосердя. Ісус, який не засуджує, а приймає Петрове покаяння. І тому маємо такі два дуже цікаві образи, Юда, який зраджує Ісуса, але в темну ніч виходить і не знаходить розкаяння в собі, не знаходить милосердного Бога. І Петро, який зрікається Ісуса, але йде до світла, та просить прощення. Відтак ми зустрічаємо Петра уже у Воскресінні Христовому». У апостола Павла зовсім інша життєва дорога. Савло [імя апостола до хрещення — ред.] був надзвичайно ревним фарисеєм. Мова не про фарисейство в класичному розумінні, а пролітургійну дійсність, яка була на цей час. Він був ревний щодо збереження Божого закону. Тому ми зустрічаємося з ним на сторінках Діянь апостолів, де розповідається, що цей юнак Савло навчався в найкращого, на той час, вчителя Гамалаїла. Він був надзвичайно освічений, окрім того мав римське громадянство. «І Савло так горів тим законом Божим, що переслідував спільноту християн, тому що не міг зрозуміти ким є Христос, він не міг повірити у іншого Бога, ніж в єдиного, в якого вірив. І коли зустрічається Савло з Христом? Він зустрічається по дорозі до Дамаску, де Христос являється йому у яскравому світлі. Савло падає із свого коня і чує слова, які каже до нього Ісус: „Савле, Савле, чого мене переслідуєш?“ І так Савло, став Павлом. І від того часу починається надзвичайно цікава мандрівка апостола Павла. Він не сидів на одному місці, але подорожував світом та засновував спільноти християн. Ми маємо надзвичайно багато цікавих послань апостола Павла, які він скеровує до різних церков. І ці послання становлять для нас справді таку дуже сильну, ключову богословську думку», — каже отець Павло Дроздяк. Є свідчення з Діянь апостолів про те, що Павло декілька разів зустрічався з апостолом Петром, де вони дискутували про хрещення язичників, про те, як наука Христова має поширюватися світом. «Таким чином, справді для нас постатті апостола Петра і апостола Павла, це є таке осердя, на якому Христова церква існує до сьогоднішнього дня. Все це заради того, щоб ми разом з вами, святкуючи і переживаючи цей празник, празник верховних апостолів Петра і Павла, могли досвідчити силу Божої благодаті, мали б досвідчити силу Божого милосердя. І завдяки тим двом апостолам могли, справді, радіти, що є членами одного Христового тіла, що ми є членами Його святої церкви, де Христос є головою цієї церкви. Бо, як каже апостол Павло, ми стаємо тим живим Храмом Святого Духа, в якому перебуває Христос». Церковні традиції празника «Якихось особливих церковних традицій немає. Мусимо розуміти, що традиції походять з певного моменту такої інкультурації, коли християнство приходило на землі і в той час на тих землях були, можливо, якісь язичницькі празники. Християнство, яке входило, воно виймало язичницький зміст і вкладало в це християнську інтерпретацію. В контексті апостолів Петра і Павла немає, як таких виразних традицій щодо святкування цього празнику», — пояснює священник. З його слів, у деяких селах Стрийщини є звичай «петрувати». Діти збираються біля ріки, палять вогонь і в той час також приносять з собою різного роду солодощі. Але це не літургійна традиція, а народна. «Щодо літургійного пережиття, то напередодні празника верховних апостолів Петра і Павла маємо велику Вечірню з Литією, де освячується хліб, вино і єлей, яким пізніше помазують вірних. В сам день свята маємо урочисті Святкові Богослужіння, Божественна Літургія і таким чином переживаємо цей празник». За словами отця Павла Дроздяка, на другий день після свята апостолів Петра і Павла святкується Собор дванадцяти апостолів. «В день Петра і Павла ми згадуємо тільки двох апостолів, а на другий — маємо Собор дванадцяти апостолів, які входили в цю колегію. І таким чином справді бачимо, як християнство завдяки їм поширилося по усьому світу. Адже апостоли, які прийняли благодать Святого Духа в святі П’ятидесятниці, розійшлися світом, проповідаючи цю Божу науку». Нагадаємо, щоб дізнатись які церковні свята відзначають у липні LVIV.MEDIA опублікував церковний календар.