7 липня Церква Східного обряду святкує Різдво Іоанна Предтечі — одного з найбільш значущих святих у християнському пантеоні. За переказами він хрестив Ісуса Христа. LVIV.MEDIA розповідає про життя святого та народні обряди, пов’язані із цим днем. Історична довідка Іоанн Предтеча (в народі Іван Хреститель) народився за шість місяців до Ісуса в сім’ї священника Захарії, історики датують подію 6 – 2 роками до нашої ери. Мати Іоанна Єлизавета і мати Ісуса доводилися одна одній родичками. Батьки Іоанна були старими, коли Господь послав їм сина. Вони померли, коли він був маленьким, і, швидше за все, Предтеча виховувався в одній з релігійних громад в пустелі. Відомо, що пророк носив грубий одяг, прихоплений шкіряним поясом, харчувався диким медом і сараною, багато молився. Коли Іоанну виповнилось тридцять, Господь покликав його до пророчого служіння. Іоанн став “голосом волаючого в пустелі”. Тут пустеля — це серця людські, і головне завдання Іоанна Хрестителя була підготувати людей до прийняття Спасителя. Іоанн Предтеча проповідував, кажучи: “Йде за мною Сильніший мене, що Йому я негідний розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим”. Хрещенням Ісуса в річці Йордан пророк Іоанн завершив головне призначення свого життя. Святий був страчений за наказом тодішнього правителя Галілеї Ірода Антипи, після того як прилюдно викрив намісника в співжитті з дружиною брата. Народні обряди та прикмети Більшість народних свят тісно переплетені з язичницькими повір'ями. Свято Івана Купала є найвідомішим із них. Воно має чимало звичаїв та традицій. У цей день дівчата пускають віночки з квітів та трав на воду, молодь скаче через вогнище, купається, прикрашає, а потім знищує дерево, захищається від відьми і, найцікавіше – шукає квітку папороті. За народними віруваннями, щоб знайти квітку папороті, необхідно ще до заходу сонця перед Івановим днем піти до лісу, зайти у найбільш глуху чащу, знайти папороть і, ставши поряд із рослиною, взяти пучок полину, окреслити коло навкруги себе, а під рослину постелити хустку. Згідно із повір’ям, у глуху ніч із листя папороті з’являється брунька, яка, ніби жива, коливається і росте, повертається і скаче. Рівно опівночі, із страшним тріском і громом, брунька розривається і на світ з’являється вогняна квітка нечуваної краси, така яскрава, що не можна навіть дивитись, і пахощі від неї ідуть по всьому лісу. На коротку мить зацвітає вона і відразу ж треба хапати квітку, бо, якщо забаришся, невидима рука тієї ж миті зірве чарівну рослину. Той, кому вдавалося побачити квітучу папороть, знаходив скарб. Однак скарб це не простий. І якщо одні вважають, що людина ставала власником матеріальних благ, інші вірять у те, що людина розкривала щось коштовне в самому собі. Попри те, що святкування проходило біля води, в цю пору було строго заборонено купатися, бо вважалося, що 7 червня водна нечисть особливо сильна і запросто може потягти невдалого водолаза у вир. Незаміжні дівчата в цю ніч ворожили на судженого. Для цього вони плели великий вінок з польових трав, який пізніше пускався по водній гладі із запаленою свічкою в центрі. Та дівчина, вінок якої не потоне, а пропливе довше за всіх і не згасне свічка, вважалася особливо щасливою — їй обіцяли швидке заміжжя, достаток в будинку і міцний щасливий шлюб. Також на свято було заведено спалювати старі речі, а народні цілителі в ніч з 6 на 7 липня відправлялися в найбільш дрімучі місця, за особливо сильними цілющими травами і корінням. Прикмети дня: Побачити змію на свято — до великого жалю і клопотів. У ніч гулянь небо чисте і зірки яскраво мерехтять — урожай овочів буде раннім і рясним. Кому пощастить в цю ніч знайти квітку папороті — знайде небувале щастя, багатство і незабаром знайде свою любов. Якщо пара зможе перестрибнути купальське багаття не розтискаючи рук, то їх шлюб буде довгим і щасливим. Хто вмиється ранковою росою після свята, до зими не знатиме ніяких хвороб.