Росія продовжує шукати способи влаштувати до річниці повномасштабного вторгнення великий наступ. Проте на фоні цього РФ не помічає проблем з власною економікою та руйнування культу Путіна. Розповідаємо, як дії Росії на фронті призвели не лише до втрачених через санкції грошей, але й підривають її авторитет у спорті та спровокували контрпропаганду. Наскільки санкції вливають на російську економіку 5 лютого почала діяти заборона на імпорт російських нафтопродуктів до ЄС. Вона стосується бензину, дизеля, газу, нафти та мазуту. Підставою для таких обмежень стали цільові санкції, ухвалені ще у червні 2022 року. Водночас у Брюсселі зазначили, що стеля цін на російські нафтопродукти скоротила доходи Москви від експорту нафти та газу на 30%, тобто на 8 мільярдів доларів порівняно із січнем 2022 року, і стеля цін лише починає діяти. Водночас світовий досвід її запровадження на ринку нафти показує, що його ефект набагато перевищує досить ліберальні формальні умови, а значить, ці умови цілком можна і треба робити жорсткішими. При цьому, країни, які допомагали обходити санкції, повільно, але все ж відвертаються від Росії. Одночасно з цим, коаліція демократичних країн світу продовжує домагатися від Міжнародного олімпійського комітету щодо недопущення росіян та білорусів до міжнародних спортивних змагань, у першу чергу — Олімпійських ігор у Парижі. Цілком очевидно, що подібні символічні жести підривають впевненість агресора у своїй всемогутності та головне — своєї необхідності для світу. Росія мріє про великий наступ та хоче залучити Лукашенка Тим часом інтернет переповнюється повідомленнями з очікуванням великого наступу. На тлі цього західні інтернет-видання дозволили собі поміркувати з цього приводу, зазначивши, що такий наступ викличе неминучу концентрацію російських сил, тож з отриманим західним озброєнням Збройні Сили України будуть здатні знищувати окупантів десятками тисяч в тиждень. Натомість Кремль наказав готувати бомбосховища по всій Росії. З іншого боку, таке нагнітання вказує на те, що постачання нових озброєнь Україні змушує російську владу коригувати свої плани та прискорюватися з черговою спробою масового наступу на сході України. Оскільки залишилося трохи більш як два тижні до річниці повномасштабного вторгнення, треба щось робити з тим, що́ саме донести у вже анонсованому зверненні Путіна до російського електорату. Ймовірно, саме для цього Кремль 24 лютого викликає до себе Лукашенка. За столом перемовин стоятиме питання участі Білорусі у вторгненні в кількох моментах: перший — маневри, що відволікають, у вигляді імітації наступу з північного напрямку; другий — відправлення білоруських військових та приватних підрозділів на схід України; третій — надання території для продовження повітряних ударів. При цьому логістика та інше забезпечення російської агресії залишається за замовчуванням. Суттєвих змін у цих вимогах для Лукашенка не буде. Водночас для білоруського диктатора це передбачає власноручне знищення своєї силової компоненти, а також остаточний злам своєї головної концепції — «аби не було війни». Тож наскільки довго протримається Лукашенко — відкрите питання. Тим паче ситуація на фронті тисне, і майбутнє вирівнювання санкцій також. У той самий час на фоні нагнітання паніки нового великого наступу, фіксують появу інформації, яку частково можна охарактеризувати, як контрпропагандистську. Так, у західних політичних шоу все частіше говорять та повторюють, що окупація Криму потрібна була виключно тільки для підняття рейтингу Путіна. Пізніше, у 2018 році, у Кремлі вирішили, що цю процедуру потрібно повторити. У підсумку ведучі програм підводять до загального висновку, що Путін насправді не психопат з ядерною кнопкою, а боягузливий, але хитрий. І на Україну він напав лише тому, що виділяв величезні гроші на пропаганду всередині України. Нагадаємо, раніше розвідка Великої Британії повідомляла, що Росія планує провести у тимчасово окупованих територіях України регіональні вибори, щоб виправдати в такий спосіб їх захоплення.