Допоки Україна поступово просувається до вступу в ЄС, Росія намагається розхитати безпекову європейську єдність та готується до ескалації конфлікту. LVIV.MEDIA розповідає, чим запам’яталися останні події в Україні і за її межами та як вони впливають на подальший розвиток війни з Росією. Що відбуватиметься на саміті Україна — ЄС та G7 Перед самітом Україна — ЄС, який запланований на 3 лютого, європейські медіа зійшлися на двох прогнозах. Перший — Україна отримає ще більше зброї і фінансової допомоги (зокрема, Франція і Італія обговорюють спільний черговий пакет). Другий — Україна отримає широку підтримку свого входу до складу ЄС. Deutsche Welle зазначило, що Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликав ЄС розпочати готувати переговори щодо вступу України до Євросоюзу. Водночас французька преса цитує європейського чиновника, який спробував додати образності. «Якщо ми примусимо українців чекати 25 років, ми загубимо їх. Але якщо дуже поспішимо — загубимось самі», — сказав він. В очікуванні майбутнього саміту G7, Японія, як хазяйка саміту, намагається сьогодні перебрати на себе всю ініціативу міжнародного санкційного порядку денного. Так, прем’єр-міністр Японії Кісіда Фуміо анонсував, що має намір провести онлайн-зустріч із Зеленським і дав зрозуміти, що питання втихомирення російського режиму займе центральне місце. Важливим є те, що ця подія відбудеться в роковини повномасштабного російського вторгнення. А отже, путінські намагання розламати безпекову і міжнародну конструкцію саме на річницю повномасштабної агресії мають цілком прогнозований результат — йому це не вдасться, адже Захід передбачив усі можливі варіанти щодо цього. Доказом цього є інша країна «Великої сімки» — Канада, де українське питання взагалі стало жорстким інструментом внутрішньої політики. На щастя, у дуже позитивній для України формі, де опозиція вимагає від прем’єр-міністра Джастіна Трюдо ще більше санкцій проти Росії. Україна може отримати не тільки винищувачі Тим часом західні ЗМІ, як за сценарієм кейса Leopard почали обговорювати обставини навколо старої заяви Байдена про те, що США поки що не готові поставити Україні винищувачі F-16. У контексті цього нагадаємо, що найпершу ідею про передачу таких літаків Україні запропонував саме Вашингтон. Водночас уряд Ізраїлю переглядає свою політику щодо вторгнення Росії в Україну. Насамперед, переглядають постачання оборонних систем озброєння в Україну. Це означає, що Білий дім кинув «кістку» для росіян та принагідно злив інформацію про далекобійні ракети, які вже 2 лютого міністр оборони України пообіцяв Вашингтону не запускати по території Росії. Додамо, йдеться про довгостроковий контракт на ракети дальності 150 км, і це не межа. Також, за повідомленнями CNN, стало відомо, що Захід майже завершив розробку спеціального механізму, який дозволяє передавати Україні російські заморожені кошти. Ядерний шантаж та ситуація з мобілізацією в Росії Кремль знову взявся за ядерний шантаж. Як відомо, Індія і Китай наполягали на необхідності «припинити кидатися такими загрозами, що не реалізуються». За даними Пентагону, Китай запустив над північною частиною США розвідувальну повітряну кулю. У результаті цього західні аналітики зійшлись на думці, що Путін, який постійно кричав про готовність використати ядерну зброю, домігся того, що жодна країна більше не боїться ядерного потенціалу Росії. 1 лютого саме про це зазначала і українська розвідка, яка, між іншим, вже 2 лютого повідомила про те, що Путін наказав взяти Донецьк та Луганськ у межах областей до початку березня. Це питання обговорювали тоді, коли Путін тільки призначив Герасимова керувати військовою агресією проти України. Та річ у тому, що з’являється все більше і більше західних джерел, які зазначають, що без додаткової мобілізації у Кремля не вистачить людських ресурсів, а на мобілізацію не вистачає як техніки, так і військових. Також стало відомо, що серед російських мобілізованих множаться численні та масові невдоволення. Росія безуспішно намагається повернути продані гармати Тим часом The Telegraph повідомляє, що після атаки на іранську військову промисловість та інфраструктуру Тегеран зберігає багатозначне мовчання з приводу своїх зобов’язань перед Кремлем щодо поставок йому свого озброєння, передплату за які вже взяв. Далі видання зазначає, що Москва банально не може витратити свої гроші з продажу нафти та газу на ракети та гармати. Це змусило Кремль спробувати повернути вже продані гармати з Африки, куди Путін відправив з такою місією Лукашенка. У підсумку, західні оглядачі кепкують з Лукашенка, зазначаючи, що місія провалена. Тим часом головний «вагнерівець» Євгєній Пригожин був виставлений за двері інформаційного поля, на що той відповів конфліктом з терористом Ігорем Гіркіним. Отже, Пригожин зараз у немилості, як «ненадійний і самовпевнений» представник еліт. Проте в Кремлі ймовірно розуміють, що не зможуть воювати без нього, адже війна продовжується, але її розмах максимально глушать та спускають на гальмах. Нагадаємо, раніше LVIV.MEDIA розповідало, що Україні потрібні далекобійні ракети, які не дадуть ворогу забезпечувати оборону і змусять його програти. Водночас Україна не буде бити по території РФ та готова координувати цілі з партнерами.