Верховна Рада України проголосувала за “Проєкт Закону про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини”. У ньому вказано, що за незаконне зберігання та заготівлю деревини накладатимуть штраф, а в деяких випадках ув’язнюватимуть. І чим більше дров виявлять, тим більший штраф очікує на їхнього власника. Попри те, що ВР проголосувала ще 10 жовтня, у багатьох ця новина викликала занепокоєння лише не початку листопада. Окрім цього, таке нововведення викликало ще й здивування. Адже неодноразово під час повномасштабної війни звучали заклики до містян залишати взимку багатоповерхівки та переїздити до села, де легше пережити блекаут та енергетичну кризу. Оскільки жителі сіл переважно самостійно заготовляють дрова або купують їх у місцевих заготівельників без відповідних документів, то у випадку, якщо Президент підпише цей законопроєкт, більшість з них ризикують бути оштрафованими. Адже майбутній закон передбачає відповідальність навіть за зберігання деревини в невеликих кількостях, якщо власник не має документів, які могли б підтвердити її походження. Які зміни внесли до закону Раніше не була передбачена кримінальна відповідальність за незаконну заготівлю очерету. А також незаконне вирубування дерев у парках та скверах не розцінювалося як кримінальне правопорушення проти довкілля. З моменту, коли вступить у дію новий закон — все це каратиметься. Раніше, щоб довести вину у незаконній вирубці лісу, потрібно було застати порушника на місці вирубки. Тепер достатньо просто зупинити вантажівку чи фіру з дровами, на які немає документів. Окрім того, як йдеться у картці законопроєкту, попередній закон був неефективним, адже: “мізерні адміністративні санкції, які в багато разів нижчі заподіяної природі шкоди, також не сприяють превентивній функції та попередженню вчинення адмінправопорушень у цій сфері”. Тож вирішили збільшити покарання. Штрафи та ув’язнення В проєкті закону пропонують: Незаконна заготівля очерету, що заподіяла істотну шкоду караються штрафом від 24 тис. до 42 тис. 500 грн або обмеженням або позбавленням волі до трьох років. Незаконне вирубування, а також пошкодження, знищення дерев чи чагарників карається штрафом від 24 тис. до 85 тис. грн або ж обмеженням чи позбавленням волі до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, — штрафом до 170 тис. грн. Або ж ув’язненням на 5 років. Таке ж покарання очікує і на тих, хто незаконно вирубуватиме дерева та чагарники в парках, скверах та заповідниках. Якщо ж вирубка деревини спричинила тяжкі наслідки — то штраф може сягнути аж 425 тисяч гривень. А ув’язнити можуть і на 7 років. Відтепер перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини, законність походження яких не підтверджується карається штрафом від 34 тис. грн до 85 тис. грн. Також можливе обмеження чи позбавлення волі до 3 років. За повторне порушення — ув’язнити можуть на 5-7 років. Проте це поширюватиметься лише на деревину обсяг якої становитиме від 5 кубічних метрів. Якщо йдеться про перевезення чи зберігання меншої кількості дров (від 1 до 5 кубічних метрів) — то штраф сягатиме від 510 до 1020 грн За самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільну заготівлю очерету, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками, — загрожує штраф — 425 до 850 грн Які документи потрібно мати для того, щоб уникнути покарання Щоб уникнути кримінальної та адміністративної відповідальності за заготівлю та зберігання дров потрібно мати такі документи: накладна або чек від продавця деревини; дозвіл на заготівлю деревини, виданий місцевими органами влади; документ, який підтверджує придбання дров на офіційних лісових складах. У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що такими діями намагатимуться боротися із незаконною вирубкою лісів, парків та скверів. А також тим, що угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, передбачає “зміцнення співробітництва з питань охорони навколишнього середовища”. Закон набере чинності лише після підписання президентом. Пояснення автора законопроєкту 5 листопада на Офіційний канал речниці фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді Юлії Палійчук, з'явилося повідомлення, що люди не нестимуть жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров або 15 м куб. дубових. “Проголосований Верховною Радою законопроєкт №9665 щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного помешкання, а стосується “чорних лісорубів”, незаконних пилорам, які наживаються на краденому лісі”, — заявив народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності й один з авторів законопроєкту Максим Павлюк. Він наголосив, що закон покликаний зупинити незаконні вирубки й жодним чином не стосується деревини побутового обсягу. А саме - 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба. “Іншими словами, особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той об’єм, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть дещо із запасом”, - зауважив Максим Павлюк. Він додав, що для настання кримінальної відповідальності необхідно зберігання на суму понад 30 тис. грн, а це, за даними ДроваЄ, – 30 м куб. сосни, або 15 м куб. дуба. “Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме, - зазначив народний депутат. - Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 кубів дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися. Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності”. “Опалювальний сезон розпочався. Тому навіть суто технічно у цій частині норми закону запрацюють не раніше, як із початку підготовки до наступного опалювального сезону. Цей законопроєкт покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог”, - підсумував Максим Павлюк.