За традицією віряни 1 листопада йдуть на могили до рідних та запалюють свічки. Однак ця традиція притаманна більше західним областям України. Що зі звичаїв цього дня є прийнятним, а від чого краще відмовитись? LVIV.MEDIA зібрав відповіді на ці та інші питання у матеріалі. Першого листопада католики поминають День всіх святих. Це було встановлено ще у VII столітті. За часів Римської Імперії це свято набуло масовості: люди поминали померлих, згадували родичів, які вже у вічності. Використання свічки — це звичний атрибут перших християн на молитві, — розповідає керівник пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Михайло Квасюк: «Використовували свічки й апостоли, і перші християни, коли вони вночі збиралися на молитву та ламанні хліба. Доказом є ж сам уривок з книги Діянь апостолів: «Було ж у горниці, де ми зібралися, світичів досить». Оскільки перші християни були переслідувані за свою віру, їхні зібрання на молитву були вночі. Тому необхідність свічок — базова потреба. Однак за цим криється і духовне значення про яке свідчить учитель Церкви, Тертуліан: «Ніколи не звершується в нас богослужіння без світильників, але ми використовуємо їх не тільки для того, щоби розігнати темряву ночі, але і для того, щоби зобразити через них Христа – Світло нестворене, без Котрого ми і в полудні блукали б у пітьмі». Тож 1 листопада, запаливши свічку на могилі дорогої людини, це не просто ностальгія чи сум, а й молитва за вічний спокій її душі. «Але навіть якщо ви прийдете на могилу без свічки чи лампадки – це не страшного. Головне, щира молитва та пам'ять», — додає отець Михайло Квасюк. Чому традиція більше поширена на заході України? Традиція більш поширена на заході, через те, що землі західної України, тривалий час входили до складу Речі Посполитої, Австро-Угорської імперії, Польської республіки. Саме тому традиція 1 листопада запалювати свічки на кладовищах, прижилася у жителів Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та інших областей. Традицію перейняли не тільки католики, а й православні. До слова, на Закарпатті 1 листопада оголошується, як правило, місцевим вихідним, і навіть у радянські часи, не змігши перемогти давню традицію, влада хотіла її очолити – формували колони з учнів шкіл, які йшли на кладовища, де покладали квіти до могил загиблих воїнів, а вже потім кожен ішов на могили до своїх. І день тоді називався «Пам'яті загиблих воїнів і померлих родичів». Народні прикмети на 1 листопада: Якщо йде дощ, то сніг випаде тільки наприкінці місяця Сніг і висока вологість віщують багато пролісків навесні Якщо на вулиці тепло, то чекайте теплої зими і ранньої весни Перелітні птахи летять високо — взимку буде багато снігу Якщо сніг йде, то весна буде холодною і похмурою Якщо вночі випав сніг, а небо зоряне, то скоро вдарять морози В День всіх святих заборонено: зловтішатися бешкетувати та розважатися гнівити пам’ять про покійних залишати відчиненими вікна та двері у будинку лишати одяг сушитися на вулиці, щоб нечисте туди не вселилося